Досить потужним чинником для «запуску» рухової діяльності може стати потреба дитини в самовиявленні, самоствердженні, для реалізації якої діти широко використовують творчість. Тому серед сучасних можливостей подальшого удосконалення реабілітаційних технологій належна увага надається арт-терапії.
Арт-терапія – це лікування за допомогою залучення дитини до мистецтв. При цьому дитина навчається спілкуватись з навколишнім світом на рівні екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби. Вона має змогу самостійно висловлювати свої почуття, потреби та мотивацію своєї поведінки, діяльності і спілкування, необхідні для її повноцінного розвитку та пристосування до навколишнього середовища.
Арт-терапія – це лікування за допомогою залучення дитини до мистецтв. При цьому дитина навчається спілкуватись з навколишнім світом на рівні екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби. Вона має змогу самостійно висловлювати свої почуття, потреби та мотивацію своєї поведінки, діяльності і спілкування, необхідні для її повноцінного розвитку та пристосування до навколишнього середовища.
Основна увага при проведенні корекційної арт-терапії приділяється ставленню дитини до своєї діяльності, своїх малюнків, гри на музичних інструментах тощо. Головне завдання педагога спрямоване на розвиток мотивації дитини до діяльності, відбір прийомів арт-терапії для кращого формування мотиваційної сфери у дітей з різними формами органічного ураження нервової системи.
Арт-терапію, як методику корекції, доцільно використовувати в комплексі функціонально-системної медико-соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров’я. Застосування арт-терапії підвищує пізнавальну активність дітей, сприяє сенсорному та руховому розвитку, концентрує увагу. Крім того, арт-терапія дозволяє здійснювати більш ефективний вплив на формування емоційної сфери, спонукає до подальшого розвитку компенсаторних властивостей збережених функціональних систем.
Педагогічна корекція за допомогою арт-терапії у дітей з обмеженими можливостями здоров’я (клініко-синдромологічними формами органічного ураження нервової системи) має свої особливості і визначає доцільність врахування загальних та індивідуальних напрямів і умов роботи, а саме: віку дитини, ступеня зрілості всіх функціональних систем, індивідуальних властивостей її особистості.
Загальні напрями та умови проведення арт-терапії схожі на інші методики педагогічної корекції, які використовуються в реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи. Педагог зобов’язаний:
• усвідомлювати і пам’ятати про труднощі дитини в реалізації можливостей своїх функціональних систем;
• встановити напрями і завдання корекційної роботи з арт-терапії;
• підібрати ті види арт-терапії, які конкретна дитина спроможна виконати і отримати результат;
• дати можливість дитині самостійно вибрати завдання;
• встановити з пацієнтом доброзичливий двобічний контакт;
• регламентувати роботу дитини, що дає змогу підвищити зосередження уваги.
Такі правила проведення корекції і арт-терапії стимулюють пізнавальну активність дитини, організують її поведінку, підвищують самооцінку.
Основи методу
Терапія мистецтвом є посередником при спілкуванні пацієнта і терапевта на символічному рівні. Образи художньої творчості відбивають усі види підсвідомих процесів, включаючи страхи, мрії, конфлікти, спогади.
До основних форм арт-терапії належать:
• групова;
• індивідуальна;
• сімейна.
Терапія мистецтвом в наш час ,коли використовується не тільки в лікарнях і психіатричних клініках, але і в інших умовах — і як самостійна форма терапії, і як додаток до інших видів групової терапії.
Одним із найбільш використовуваних у терапії вправ є створення групових фресок, у якому учасники або малюють усе, що вони хочуть, на загальній картині, або малюють на ній щось, відповідно до обраної всією групою теми. Членів групи заохочують коментувати свої малюнки, у той час як керівник групи підсилює групову взаємодію.
Дуже важливо при терапії враховувати вік пацієнта і його можливості, не обтяжувати його не цікавою для нього роботою, а також враховувати техніку безпеки: людині із порушеною координацією рухів не можна давати в руки гострі предмети, що можна сказати і про малу дитину. Також важливо, щоб на груповій терапії, а особливо якщо це діти, вони відчували рівну кількість уваги. Старших за віком дітей можна зацікавлювати іншими заняттями, наприклад, бісер, кіноклуб, фотографія, читання віршів, створення музики і т. д.
Завдання арт-терапії
• лікування
• зцілення
• психокорекція
• реабілітація
• психопрофілактика
• розвиток
• діагностика
Безпосередні завдання
• вираження почуттів
• розкриття творчого потенціалу
• розвиток навичок включення в колективну діяльність
Види занять
• директивні(чітка установка)
• не директивні( вільний вибір)
Структура арт–терапевтичного заняття
1. початок( підготовка матеріалів, тощо,збирання думок)
2. основна частина( основний процес, виконування осн. завдання)
3. завершення( підбиття підсумків,ділення враженнями)
Позиція терапевта
• директивна( спрямовує)
• не директивна( розвиваюча)
Тривалість занять
За тривалістю арт–терапевтичні заняття бувають:
• короткотерміновими( до 12 занять)
• середньо терміновими (до 1 року)
• довготерміновими (декілька років)
Проте кожне з них не повинне тривати більше 2 годин.
• директивні(чітка установка)
• не директивні( вільний вибір)
Структура арт–терапевтичного заняття
1. початок( підготовка матеріалів, тощо,збирання думок)
2. основна частина( основний процес, виконування осн. завдання)
3. завершення( підбиття підсумків,ділення враженнями)
Позиція терапевта
• директивна( спрямовує)
• не директивна( розвиваюча)
Тривалість занять
За тривалістю арт–терапевтичні заняття бувають:
• короткотерміновими( до 12 занять)
• середньо терміновими (до 1 року)
• довготерміновими (декілька років)
Проте кожне з них не повинне тривати більше 2 годин.