1
Методичний коментар
РОЛЬ КАЗКИ У ВИХОВАННІ І НАВЧАННІ ДІТЕЙ В ПЕДАГОГІЧНІЙ
СИСТЕМІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО
Василь Олександрович Сухомлинський був
новатором у використанніказок у навчанні і вихованні. «Казки школи під голубим
небом» видатногопедагога стали справжньою абеткою добротворення, школою
виховання почуттів і розвитку духовності учнів. Дієвість впливу казки на учнів
ґрунтується на чудодійній властивості перетворювати звичайний світ у незвичайний,
в якому розмовляють рослини і тварини, відкриваються таємниці світобудови,
закони добротворення й прекрасного життя.Творчо використовуючи досвід ВітторінодаФельтре, Я.А. Коменського, К.Д.
Ушинського, М.І. Пирогова, Л.М. Толстого, A.C. Макаренка,Я. Корчака,В.О. Сухомлинський зрозумів,
що казку можна використовувати як засіб розвитку мислення і мови дитини, коли
діти не тільки будуть слухати казки, а самі їх творити. І таким чином одночасно
вирішувалось три завдання: по-перше, дитина, створюючи казкові образи, розвиває
образне мислення, по-друге, казкові образи треба зв’язати між собою, при цьому
розвиваються творчі здібності, по-третє, все це треба висловити мовою. Таким
чином, у дитини одночасно розвиваються
образне мислення, творчі здібності і мова. В.О. Сухомлинський пише: "Казка, гра,
фантазія – животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і
прагнень. Багаторічний досвід переконує, що естетичні, моральні та інтелектуальні
почуття, які народжуються в душі дитини під враженням казкових образів,
стимулюють потік думки, який пробуджує до активної діяльності мозок, зв’язує
повнокровними нитками живі острівці мислення. Через казкові образи в свідомість
дітей входить слово з його найтоншими відтінками; воно стає сферою духовного
життя дитини, засобом висловлення думок і почуттів - живою реальністю мислення.
Під впливом почуттів, що пробуджуються казковими образами, дитина вчиться
мислити словами. Сухомлинський вважав, що без казки - живої, яскравої, що
оволоділа свідомістю і почуттями дитини, — неможливо уявити дитячого мислення і
дитячої мови як певного ступеня людського мислення і мови. Завдяки казці дитина
пізнає світ не тільки розумом, а й серцем, і не тільки лунає, а й відгукується
на події і явища навколишнього світу, виражає своє ставлення до добра і зла.
[1,153].
У своїй школі педагог створив чудово оформлену Кімнату казок, яку часто
відвідували діти. У Павлиській Кімнаті казки оживали чарівні образи. У ній було
створено атмосферу, що вводила дітей у світ казок: багато малюків, які відтворювали
епізоди казок, декорації. Час від часу, залежно від того, які казки читались,
розповідались чи інсценізувалися, обладнання в кімнаті змінювалося, бо кожна
картина, кожний образ, за словами Тривалі роки роботи в школі привели В.О. Сухомлинського до переконання,
що в ранньому шкільному віці слово, різні види роботи над ним не тільки
розвивають мовлення і мислення дитини, а й мають великий виховний і освітній
потенціал.
Дитяча творчість саме починається з
казки. "Словесна творчість - це могутній засіб розумового розвитку людини,
перед якою відкривається світ. З того часу, як слово стає для дитини
інструментом, за допомогою якого твориться нова краса, дитина піднімається на
нову сходинку бачення світу, досягає якісно нового етапу в духовному розвитку.
Їй хочеться у слові виявити своє захоплення, свій подив перед красою світу”, -
писав він у статті "Слово рідної мови”. [1,52]
Впроваджуючи у свою роботу педагогічну
спадщину В.О. Сухомлинського, дійсно переконуєшся в тому, що його ідеї
актуальні і сьогодні. Використовуючи його ідеї, під час проведення уроків
ритміки, систематично створюю ситуацію імпровізаційної діяльності, яка пов’язана
з творчістю учнів, вмінню передавати рухами свої почуття, настрій.Використання
мультимедійних засобів навчання допомагає
учнямнавчитися перевтілюватися у казкових героїв, розвивати естетичні
смаки та розпізнавати моральні цінності.
У підготовці до проведення уроків, учні стають співавторами у створені
костюмів та декорацій, що сприяє позитивно емоційному налаштуванню на творчий
процес. Особливу роль під час уроків я відводжу грі. В якій кожен може
залишатися особистістю, яка імпровізує, грає, моделює, створює свої епізоди
казок. Завдяки грі створюється ситуація успіху в рольовій діяльності і кожен учень
може привнести часточку свого бачення образу героя, якого грає. Поєднання
музики, рухів, гри, відчуттів виховує у молодших школярів духовну красу світу,
культуру спілкування, моральність.
Кожна казка невіддільна від краси, вона
сприяє розвиткові естетичних почуттів, без неї неможливе благородство, щира
чуйність до людського нещастя і страждань.Завдяки казці дитина пізнає світ не
тільки розумом, а й серцем.
Отже, В.О. Сухомлинський став для мене
педагогом, який не лише розкрив високу мудрість і життєстверджуючий оптимізм
казки, а й показав раціональні способи використання її у навчально-виховному
процесі, навчив поетапному складанню казок.