МСНВК для дітей зі зниженим зором

вивчаємо досвід колег

Elena — Sun, 25 Jan 2015 15:49:07 GMT

досвід роботи колег країни

Elena — Wed, 02 Apr 2014 18:08:45 GMT

Роль дорослого у формуванні мовлення малюка. Логопедичні поради

Elena — Thu, 02 May 2013 12:03:40 GMT

Неодмінною умовою для всебічного розвитку дитини є його спілкування з дорослими. Дорослі - охоронці досвіду, накопиченого людством, знань, умінь, культури. Надіслати цей досвід можна не інакше як за допомогою мови. Мова -"найважливіший засіб людського спілкування".
Серед багатьох важливих завдань виховання і навчання дітей дошкільного віку в дитячому садку навчання рідною мовою, розвиток мовлення і словника, мовного спілкування - одна з головних. Ця спільне завдання складається з ряду спеціальних, приватних завдань: виховання звукової культури мовлення, збагачення, закріплення та активізації словника, вдосконалення граматичної правильності мовлення, формування розмовної (діалогічної) мови, розвитку зв'язного мовлення, виховання інтересу до художнього слова, підготовки до навчання грамоті.
Володіння рідною мовою - це не тільки вміння правильно побудувати речення, хоча б і складне (Я не хочу йти гуляти, бо на вулиці холодно і сиро). Дитина повинна, навчитися розповідати: не просто назвати предмет (Це - яблуко), але й описати його, розповісти про якусь подію, явище, про послідовність подій.
У формуванні зв'язного мовлення чітко виступає тісний зв'язок мовного і розумового розвитку дітей, розвитку їх мислення, сприйняття, спостережливості. Щоб добре, складно розповісти про що-небудь, потрібно чітко уявляти собі об'єкт розповіді (предмет, подія), вміти аналізувати, відбирати основні (для даної ситуації спілкування) властивості та якості, встановлювати причинно-наслідкові, часові та інші відносини між предметами і явищами .
Другий рік життя
Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім'я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів - є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.
Третій рік життя
Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.
Четвертий рік життя
Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання - просте поширене речення "Ми з мамою ходили в магазин за хлібом", "Я люблю грати великою машиною". Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.
П'ятий рік життя
Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка - "сапка", жовтий - "зовтий"). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак - "йак", риба - "либа", пиріг - "пиліг").
Шостий рік життя
До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п'ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення - монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з'являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з'являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев'яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п'ятирічних дітей з'являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.
Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова.
Пам'ятайте, що кожна дитина - індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків.
Орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків мови:

ВІК ДИТИНИ       ЗВУКИ МОВИ
Від 1 до 2 років      А, О, Е, М, П, Б
                  Від 2 до 3 років  У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й
Від 3 до 4 роківС, З, Ц
Від 4 до 5 роківШ, Ж, Ч, Щ
Від 5 до 6 роківЛ, Р
Поради для батьків

Мовлення дитини
Коли потрібно починати розвивати мовлення дитини? Прямо від моменту зачаття! Малюк чує в утробі неньки її голос та всі інші звуки. Приглушено, нечітко, але чує!
Як тільки малюк народився, починайте із ним спілкуватися.
Розмовляйте неголосно, м'яко та чітко, у жодному разі не «сюсюкаючи». Колискові, мамині «примовки», татові майже «дорослі» розмови дають дитині мохливість слухати мовлення, запам'ятовувати його звучання та ритм.
Починати читати потрібно якомога раніше,щоб малюк раніше починав говорити. Виразне, емоційне читання та розповідання вголос веселих, ритмічних дитячих віршів і потішок теж обов'язково принесуть свої плоди. Ви помітите, що поступово дитина звикне до читання, і навіть по-своєму буде просити Вас про це.
Мультфільми бажано показувати дітям не раніше трьох років, причому ретельно підбираючи репертуар. Американські мультики не розвивають у дітей текстового мислення. У нашій культурі прийнято дуже рано прилучати дітей до тексту: уже найменшим читають вірші, розповідають казки. Будь-яка вітчизняна дитяча книга, навіть для однорічних – це, насамперед, зв'язний текст, а не картинка із підписом, як в американських книгах. Теж саме можна і сказати про мультфільми. Класичний український або російський мультфільм – це жива казка, американський – озвучений комікс.
Для розвитку мовлення дуже корисні дитячі ігри «Нісенітниця», «Зіпсований телефон», «ТАК або НІ», тому що, граючи в них, дитина вчиться використовувати різні слова, слухає їх правильне і неправильне звучання.
Ставте з малятами спектаклі та сценки. Нехай спочатку вони будуть коротенькими. Зате незабаром малюк буде із задоволенням розучувати прзу або вірші.
Оскільки найбільше часу дитина проводить із мамою, дуже важливо, як вона розмовляє. Якщо мама перекручує слова, «сюсюкає», то вона існує велека ймовірність того, що і малюк буде неправильно вимовляти слова. Тому що він так звик. І знадобиться робота логопеда, щоб усунути недоліки.
Якщо малюк не вимовляє деякі звуки, не поспішайте його сварити. Просто спокійно виправляйте його та просіть вимовити слово правильно. При цьому Ви можете продемонструвати, як саме потрібно зімкнути або розімкнути губи, куди відправити язичок, щоб вийшов правильний звук. І тоді в логопедичних заняттях просто не буде потреби. Може здатися, що такі заняття з дитиною вимагають величезної кількості часу. І хоча, звичайно, посадити її перед екраном телевізора або дисплеєм комп'ютера набагато простіше, проте, часу потрібно не так вже і багато.
Ви можете розмовляти з дитиною, займаючись домашніми справами, співати їй пісеньки, купаючи у ванні, читати вірші, поки везете її в колясці вулицею.
На постійні заняття із дитиною дійсно потрібен час. Але хіба не можна його заощадити за рахунок чого-небудь іншого, наприклад, балачок із подругою або з'ясування стосунків зі свекрухою? А нагородою за Ваші праці буде чисте, гарне і правильне мовлення Вашої дитини.
Як навчити малюка говорити правильно і красиво? Якомога раніше починайте читати малюкові, розповідати йому казки і вірші. Не перекручуйте своє мовлення, тому що малюк Вас наслідує. М'яко виправляйте дитину, якщо чуєте, що вона говорить неправильно. Прагніть правильного і чіткого звучання кожного слова. Грайте в ігри, що розвивають дитяче мовлення.
Джерело: http://doshkilla.blogspot.com/
Автор: Семак Світлана Мирославівна, методист з дошкільної освіти та корекційної освіти

Мова дорослих - приклад для дітей

Elena — Thu, 02 May 2013 11:58:29 GMT

Мова, то жива сходинка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає своє давнє життя і своє сподівання, свій розум, досвід, почування. Мова дорослих - приклад для дітей. Успіх мовного розвитку дитини, насамперед залежить від мови дорослих і, зокрема, батьків.
Маля навчається говорити завдяки слуху й здібності до наслідування. Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, передає місцеву говірку, діалектизм, вульгаризм. Яскрава виразна мова дітей залежить від мови дорослих.
Правила, які варто пам'ятати:
Якщо до Вас звернулись із запитанням, відповідайте ввічливо, повним реченням. Чітко вимовляйте слова і звуки, говоріть так, щоб було зрозуміло.
Уважно вислуховуйте поради старших - так і Вас вислуховуватимуть Ваші діти
Вітайтеся при зустрічі з друзями, знайомими і привчайте це робити своє маля. Слова привітання чи прощання промовляйте доброзичливо, з посмішкою - теж саме буде робити Ваш син чи донька.
Вчіть дитину звертатися до дорослих на «Ви».
Не забувайте вибачитися за допущену недоречність у поведінці. Дякуйте за надану Вам допомогу, турботу, увагу - навчайте цьому дитину.
Повсякчас в мові використовуйте чарівні слова: «будь ласка», «дякую», «прошу», «вибачте», «на все добре», «дозвольте», «смачного», «до побачення», «доброго дня», «на все добре», тощо.
Не розмовляйте голосно у транспорті, на вулиці, у громадських місцях - те ж саме буде робити Ваш малюк.
Запам'ятайте!
Ваша дитина буде лагідна, чуйна, уважна, правильно говорити при спілкуванні з іншими, якщо Ви станете для неї взірцем!
Діти завжди наслідують своїх батьків!
Поради батькам
ЩО НЕОБХІДНО РОБИТИ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МОВИ ДІТЕЙ Показувати і переміщати яскраві предмети. Розміщувати предмети, що цікавлять малюка, біля нього, щоб їх можна було стукнути, пхнути, схопити, краще роздивитися. Розмовляти з дитиною, уподібнюватися йому, називаючи його на ім'я. Забезпечити дитину достатньою кількістю предметів для хватання і маніпулювання з ними. Почати гратися з дітьми в такі ігри, як «Ку-ку», «Знайди сховане». Організувати безпечне місце для дослідницько-орієнтаційної діяльності й забезпечити малюка яскравими предметами, які б він міг відшукати, переміщати і т. д. Проговорювати свої дії. Організувати безпечне місце для дослідницько-орієнтаційної діяльності й забезпечити малюка яскравими предметами, які б він міг відшукати, переміщати і т. д. Проговорювати свої дії («Я кладу м'яч за спину, спробуй його дістати»). Намагатися постійно ускладнювати ігри «Знайди сховане». Гратися з ляльками, імітувати дії дитини та стимулювати її до уподібнення. Пояснювати те, що відбувається («М'яч закотився під стіл, тому що ти ударив по ньому»). Гратися з дитиною під час купання, використовуючи різноманітні плаваючі іграшки, в які можна наливати воду, зжимати їх і т. д. Задавати запитання і давати дитині час знайти відповідь самому. Забезпечити дитину іграшками для його символічних ігор.
Для того, щоб діти могли повністю проявити і розвинути свої здібності, вони повинні рости у середовищі, яке відгукується на їхні потреби.
Джерело: http://doshkilla.blogspot.com/
Автор: Семак Світлана Мирославівна, методист з дошкільної освіти та корекційної освіти

для роздумів

Elena — Fri, 12 Apr 2013 19:52:35 GMT

Ігри та вправи для розвитку окорухового апарату

Elena — Thu, 11 Apr 2013 12:52:17 GMT

Ігри та вправи для розвитку окорухового апарату у дітей з косоокістю та амбліопією

Вправа 1

Мета. Розвиток рухливості очей. Обладнання: предмети червоного, жовтого, зеленого, жовтогарячого кольорів. М′ячик на тоненькому мотузку (волосині), який прикріплений до довгої палки. Ця вправа ефективна для дітей і зі збіжною, і з розбіжною косоокістю.

Методичні вказівки. На відстані 50 см від очей дитини розхитують яку-небудь іграшку чи м′ячик на мотузочку справа наліво та зліва направо, особливо в бік, протилежний оку, яке косить. Дитина слідкує очима, а голова залишається нерухомою. Вправу виконувати по 2 - 3 хв. 2 - 3 рази на день. Розрахована на дітей 3 - 7 років.

Вправа 2

Мета. Розвиток конвергентних рухів очей і відновлення нормального обсягу конвергенції. Об′єкти, які використовують у цій вправі, ті самі, що й у вправі № 1. Ефективна при розбіжній косоокості.

Методичні вказівки. На висоті підборіддя дитини предмет наближають до її носа . Вправу виконувати 3 - 5 хв. по 2 - 3 рази на день.

Вправа 3

Мета (вправа №2). Вправу потрібно повторювати двічі на день по 3 - 5 хв. Ефективна при розбіжній косоокості для дітей 4 - 7 років.

Методичні вказівки. Дитина тримає палець витягнутої руки на висоті підборіддя (або затиснуту в руці іграшку, кольоровий прапорець) і наближає його по середній лінії до носа. Необхідно слідкувати, щоб обидва ока фіксували предмет чи палець, який наближається. Якщо фіксація порушується, тоді очне яблуко відхиляється в бік і вправу треба починати спочатку.

Вправа 4 (Модифікована В. П. Філатовим).

Мета. Підсилення конвергенції. Ефективна при розбіжній косоокості. Вправу виконувати 3 - 5 хв. по 2 - 4 рази на день. Розрахована на дітей 4 - 7 років.

Методичні вказівки. Дитина фіксує кінчик свого пальця, який наближається до її очей по середній лінії, і одночасно обмацує його пальцями другої руки.

Вправа 5

Проведення ігор, на зразок: "Сорока-ворона кашу варила". Перелік пальців на одній руці. Рахунок веде або дорослий, торкаючись по черзі пальців дитини, або сама дитина.

Вправа 6

Мета. Підсилення конвергенції. Ефективна при розбіжній косоокості.

Методичні вказівки. Катання м′ячика, машинки до дитини. Дитина фіксує поглядом предмет і ловить його. Виконувати 2 - 3 рази на день по 2 - 3 хв, для дітей 3 - 4 років.

Обладнання: м′яч, іграшки.

Вправа 7

Мета. Розвиток плавного руху очних яблук, активізація фіксування погляду, розвиток дивергенції - для дітей зі збіжною косоокістю, підсилення конвергенції - для дітей із розбіжною косоокістю.

Методичні вказівки. На зеленій дошці чи фланелеграфі за допомогою магнітів закріплюють у рядок різні знайомі дітям предметні картинки дітям пропонують послідовно називати картинки спочатку в горизонтальних рядках, потім у вертикальних (зліва - направо, потім навпаки, зверху - вниз, і знову навпаки). Якщо в дитини розбіжна косоокість, то роботу потрібно проводити з нижнім рядком картинок, а якщо збіжна, - то з верхнім рядком і при цьому використовувати підставку під кутом 45 градусів. Розрахована на дітей 5 - 7 років.

Вправа 8

Мета. Формування прослідковуючих функцій очей. Ефективна для всіх видів косоокості.

Методичні вказівки. Робота з апаратом "книга". Дитина "читає", спрямовуючи погляд за лампочками, які загоряються зліва направо. Можна, також спрямувати погляд слідом за книжкою, яку гортає вчитель зліва направо. Розрахована на дітей 4 - 7 років. Тривалість 3 - 5 хв. по 2-3 рази на день.

Обладнання: модель "книжки" з умонтованими лампочками.

Вправа 9

Мета. Розвиток руху очних яблук, підсилення конвергенції, активізація фіксування погляду, закріплення навичок кольоророзрізнення. Ефективна при розбіжній косоокості.

Методичні вказівки. Робота з моделлю "будинок". Дитина слідкує, в якому віконечку загорілося світло, називає колір. Дитина, яка не засвоїла кольорів, може показувати пальцем віконечко, де загорілося світло. Для активізації фіксування погляду у віконечко вставляються предметні картинки. Дитина повинна впізнавати, що вона бачить у віконечку.

Обладнання: модель будиночка.

Незрячий 14-річний талант з Одеси грає на трьох інструментах і пише музику наосліп

Elena — Wed, 10 Apr 2013 08:36:10 GMT

Богдан Кирияк мріє стати великим композитором

На перший погляд, 14-річний Богдан Кирияк нічим не відрізняється від більшості вихованців Одеської школи-інтернату для сліпих дітей № 93. Він так само ходить по інтернату, витягнувши руки вперед, так само зачитується спецкнигами для незрячих і спілкується з ровесниками. Але варто цьому хлопчику сісти за фортепіано або взяти в руки акордеон, розумієш: вроджену сліпоту природа відшкодувала йому дещо іншим. Очі не бачать, а пальці віртуозно перебирають клавіші ...

В інтернаті, де живе і вчиться Богдан Кирияк, він - справжня зірка. У коридорі висить цілий стенд з дипломами хлопчика, а про його талант чула вся школа. У той час як інші вихованці прогулюються територією установи, Богдан швидким кроком прямує в музичний клас. У ньому він проводить більшу частину свого часу.

Талант діда

Сліпий Богдан від народження. Про те, що хлопчик нічого не бачить і це - на все життя, його батьки дізналися, коли малюкові виповнилося три місяці. «У цьому віці дитина вже повинна була реагувати на іграшки, а у Богданчика не було жодної реакції. Ми зрозуміли, що він все сприймає тільки на слух. Наші підозри підтвердив черговий медичний огляд. Сказали, що виправити нічого не можна», - з тремтінням у голосі каже мама Богдана Ольга Кирияк.

Що таке музика, хлопчик дізнався, коли йому виповнилося п'ять років. Тоді малюк вперше витягнув звуки з музичного інструменту.

«Це було старе фортепіано, подароване сім'ї хорошим знайомим. З того часу через нове захоплення Богдана не могли толком відпочити ні сусіди, ні домочадці. Він раз у раз щось награвав, ми почали розрізняти в його грі певні мелодії, а через деякий час почули одну з мелодій з кінофільму «Бандитський Петербург», - згадує Ольга.

З цього моменту батьки зрозуміли: їхній син - майбутній музикант, а частим гостем в їхньому будинку став викладач з музики.

Мама Богдана впевнена, що талант передався синові у спадок. «Музика супроводжувала Богдана з самого дитинства. Його покійний дідусь, мій батько, грав на акордеоні до самої смерті, а син постійно слухав цю музику. Але ми навіть не могли припустити, що він піде по стопах свого діда», - каже Ольга.

Вчить по пам'яті

Дивно, але Богдан навчився грати, не знаючи нотної грамоти. У той час як звичайні діти освоювали премудрості нотного листа, Богдан тренував слух і музичну пам'ять.

Можливості читати мелодії з листа, як у зрячих, у нього немає. Він може розраховувати тільки на свою пам'ять.

Для того щоб вивчити невелику композицію, йому доводиться прикладати у кілька разів більше зусиль, ніж іншим: кожну мелодію потрібно награвати десятки разів на день. І це - не єдина перешкода.

«Робота зі сліпими дітьми - особлива. Вони, зазвичай, дуже скуті. Руки, шия, тулуб - все напружене. А для того щоб грати на якомусь інструменті, потрібно в першу чергу розслабитися», - пояснює викладач з гри на акордеоні Тамара Бабенко.

Щоб вирівняти і розслабити пальці Богдана, пішло цілих півроку, каже педагог. Для цього з дня на день доводилося скрупульозно виконувати одні й ті ж фізичні вправи. Зате зараз юний віртуоз вільно грає відразу на трьох інструментах - фортепіано, акордеоні та бандурі.

Пише для музи

У свої 14 років Богдан Кирияк не тільки виконує класиків, а й сам пише музику. В арсеналі юного композитора кілька завзятих, веселих мелодій і близько десятка творів з не по-дитячому зворушливими ліричними назвами - «Голос серця», «Плач скрипки», «Вальс кохання».

Як зізнався нам романтик Богдан, у нього дві великі мрії: стати великим композитором і зустріти справжнє кохання - одне на все життя.

До слова, в школі у нього є пасія, до якої він відчуває глибоку симпатію, але хто ця муза, як справжній джентльмен, Богдан не зізнається. Тільки розповів про свою любов до музики.

«Музика - все моє життя. Вона - як крик душі. Іноді у мене виникає сильне відчуття внутрішньої порожнечі, яку потрібно терміново чимось заповнити. У такі моменти я сідаю за фортепіано і починаю награвати фрагменти різних мелодій, поки не з'явиться одне ціле», - каже Богдан.

Виграв у зрячих

14-річному Богданові Кирияку вже є, чим похвалитися. Тиждень тому він повернувся переможцем з дев'ятого міжнародного фестивалю «Музика сердець». Там Богдан досяг успіху відразу в двох музичних напрямках, ставши лауреатом першого ступеня з гри на фортепіано та акордеоні.

Незважаючи на вроджену недугу (Богдан виявився на конкурсі єдиним сліпим артистом), юний музикант дав фору багатьом здоровим учасникам.

Він не втрачає впевненості в собі. «Мені все одно, з ким я змагаюся: зі здоровими людьми або такими ж сліпими, як і я. Я ніколи не відчував себе ущемленим», - зізнається Богдан.
Джерело: Сегодня1

Розвиток пам'яті у дитини - вправи

Elena — Thu, 04 Apr 2013 08:45:16 GMT

Здається, ще зовсім недавно ви з гордістю несли з пологового будинку крихітний згорток, з якого лунав тихий дитячий плач, а поруч не менш гордо крокував новоспечений батько, раз у раз намагається заховати чоловічу сльозинку. І вам здавалося, що попереду так багато часу для того, щоб дати своєму малюкові всі ті знання, які знадобляться йому в майбутньому.

І ось він уже зовсім великий, вміє досить жваво говорити і любить слухати вірші та пісні. Але - от біда - сам запам'ятати нескладні слова не може. Напевно це засмучує вас, та й ваше чадо теж. Стаття «Розвиток пам'яті у дитини: вправи» допоможе вам впоратися з цією бідою за допомогою цікавих ігор, внаслідок яких пам'ять малюка буде стрімко розвиватися, даючи старт такому ж «пам'ятливого» майбутньому.

Займатися розвитком пам'яті дитини вправами і всілякими іграми можна почати відразу, як тільки ви помітите, що малюк вже досить розвинений для того, щоб виробляти хоча б нескладні логічні операції з декількома поняттями відразу, коли він намагається продумати свої дії наперед, знаючи, як він надійде в разі виникнення тієї чи іншої ситуації. Причому це стосується абсолютно будь-якого процесу: починаючи від їжі («Якщо Ліля буде їсти неакуратно - Ліля забрудниться і їй доведеться прати сукню»), і закінчуючи читанням, коли дитині потрібно не забути перший букви складного слова, перш ніж він прочитає останні. Та й якщо дитина вирішила перерахувати: чи всі речі він взяв у дитячий садок, потрібно вміти не заплутатися в середині рахунки, щоб не починати його заново. Та й у дорослому житті хороша пам'ять просто необхідна - ось поставить мама молоко, а дитині потрібно не забути його вимкнути, коли закипить. Або двері закрити, виходячи з квартири.

Розвиток пам'яті у малюка - справа тонка і обов'язкове, яким потрібно серйозно займатися і батькам, і педагогам в дитячому саду. Звичайно, процес цей досить відповідальний і складний - проте, в житті у дитини він зобов'язаний мати місце бути, так як від нього багато в чому залежить стан пам'яті вже дорослою, сформованою особистості.

Ми хочемо розповісти вам, які вправи допоможуть у розвитку пам'яті у дитини. Умовно їх можна поділити на різні рівні складності. Ви самі зможете визначити, який рівень потрібен вашому малюкові саме зараз. Коли ви помітите, що вправи вже нецікаві дитині і він клацає їх, як горіхи - ускладнюйте завдання, нехай пам'ять поступово тренується.
Вправи першого рівня складності

Приступати до занять можна вже тоді, коли ваш малюк вже визначено знає все про те, що предмети - постійні, що якщо прикрити ведмедика ковдрою - іграшка звідти нікуди не дінеться. Звичайно, дитина так само повинен знати самі іграшки, так би мовити, в обличчя, щоб не виникало плутанини під час занять. Адже якщо ви попросите малюка знайти зайчика, а він радісно дістане з коробки собачку - значить, його рівень підготовки не відповідає необхідному, тому заняття з розвитку пам'яті потрібно відкласти і зайнятися іншим розвитком.

Вправа перша: іграшки

Покажіть дитині дві маленьких іграшки, з якими він знайомий не з чуток і любить з ними грати. Сховайте їх під дві великі перевернуті гуртки, не криючись при цьому від дитини - нехай спробує знайти ту іграшку, яку ви у нього попросите. Це ж вправу можна істотно полегшити, якщо затиснути іграшки в кулаки і здійснити ту ж прохання.

Вправа друге: картки

Коли дитина навчиться безпомилково перевертати стакани і відкривати ваші долоньки - спробуйте використовувати в цьому занятті не самі іграшки, а картки. Тобто, візьміть два плоских зображення яких-небудь тварин (для простоти), назви яких ваша дитина вже давно вивчив. Перш ніж щось робити, ще раз вкажіть пальцем малому на кожну картку, супроводжуючи жест назвою тварини. Тепер переверніть картинки і задайте малюкові просте запитання: «А де слоник?». Дитина повинна пригадати, на який картці був зображений слон, і перевернути її (або вказати вам саме на цей малюнок).
Вправи другого рівня складності

Приступати до цього комплексу вправ можна відразу ж після того, як ваш малюк навчиться безпомилково вгадувати - що ж за іграшки або картинки (у кількості двох штук) ви сховали в кулаці чи перевернули. Суть вправ не відрізняється від перших, змінюється лише кількість об'єктів.

Вправа перша: іграшки та картки

Під час виконання цієї вправи малюк обов'язково повинен бачити ваші маніпуляції. Візьміть три невеликі іграшки (поки що не слід брати однотипні: три машинки або три рибки, візьміть три абсолютно різних предмета) і, як у першому комплексі занять, покладіть їх під перевернуті склянки. Запитайте малюка: «А де мама сховала машину?», Дочекайтеся, поки малюк згадає, де ж ви заховали цю іграшку, переверне потрібний посудину і обов'язково зробить потрібну дію із знахідкою (тобто, якщо це машинка - хай покаже, як вона їздить). Не забирайте машинку «з поля», просто накрийте її знову і запитайте про місце знаходження вже інше іграшки, наприклад: «А де мама сховала тигреня?». Дитина повинен не помилитися у виборі і не перевернути той же стакан, який досі приховував машину.

Коли малюк навчиться справлятися з цим, перейдіть до занять з картками. Ви можете використовувати картинки з різними зображеннями - не обов'язково тільки тварин. Підійдуть і ті, які описують предмети побуту або меблі, фрукти та овочі - те, що дитині знайоме з самого дитинства. Коли ваша дитина вгадує, де яке зображення приховано, не забувайте похвалити і підбадьорити його - дайте малюкові стимул грати в ці ігри далі.

Вправа два: все навпаки

Вихідний матеріал для виконання цього вправу такий же, як і у всіх попередніх - кілька карток. Але, враховуючи, що це заняття дитині буде в новинку, візьміть спочатку два зображення. Покажіть їх вашій крихітці і переверніть «сорочкою». Тепер ви повинні просто вказати пальцем на картку і запитати: «А що мама заховала тут?», А малюк повинен напружити пам'ять і згадати - що ж там зображено. Якщо дитина ще не знає слів, він може використовувати специфічні жести або, наприклад, видавати звуки, як то тварина, яка заховано на картці. Звичайно, і це заняття вимагає базових знань у малюка: які тварини бувають і що вони «говорять».

Вправа три: маленький дослідник

Ваш малюк вже напевно щосили подорожує по квартирі в пошуках чогось новенького. За ідеєю, він повинен знати, в якій кімнаті можна знайти той чи інший предмет. Вам належить перевірити його знання. Попросіть малюка принести з кімнати парасольку. Якщо малюк готовий до такого роду занять, то він з легкістю зрозуміє ваше прохання, відправиться туди, де він колись бачив парасольку - і принесе вам його. На парасолі зупинятися не обов'язково - кожен раз просите малюка принести вам щось інше, нове.

Вправа чотири: маленький господар

Коли ви виконуєте домашні обов'язки - обов'язково залучайте до цього і свого малюка. Нехай допомагає вам із збиранням і готуванням, адже у нього вже достатньо сил і спритності, щоб виконати ту чи іншу нескладну доручення. Якщо ж ви попросили малюка підмести, а він не робить цього - спробуйте підмести разом з ним. Такі заняття сприяють розвитку як пам'яті, так і мови крихти - що теж важливо. Під час прибирання частіше звертайте увагу малюка на дрібні деталі процесу, пофарбовані емоційно. Побачивши під раковиною воду, Закричіть: «Ой, дивися, калюжа!», А піднімаючи важкий пакет з борошном, зітхніть втомлено: «Важко !».
Вправи третього рівня складності

Вправи цієї групи мають на увазі наявність у дитини здібностей оперувати кількома предметами і прогнозувати хоча б дві дії наперед одночасно. Крім того, його мова повинна бути достатньо сформованою - малюк повинен розуміти кожне слово, яке ви вимовляєте, окремо.

Вправа один: тривала розмова

Вам слід поступово відходити від звички розмовляти з дитиною за допомогою коротких фраз. Чим довше пропозицію, тим краще працює мозок дитини, особливо якщо, наприклад, просити його виконати кілька дії відразу. Відішліть малюка в дитячу кімнату з проханням принести вам ведмедика і собачку. Або який-небудь предмет, але не називаючи його, а пояснюючи дитині його основні характеристики. Це потрібно для того, щоб малюк подумав: який же предмет в будинку відповідає вашому опису. «Загадуючи» речі, які ви просите принести свого малюка, не керуйтеся логікою. Можна пропонувати йому такі умови, яких він ніяк не чекає. Наприклад, принести за один раз вилку і правий носок. Не намагайтеся полегшити дитині завдання, повторюйте своє прохання, якою б довгою вона не була, цілком, а якщо малюк не зрозумів або не запам'ятав її - терпляче повторюйте, знову ж таки, не дроблячи на шматки. Якщо малюк вже вміє розмовляти - попросіть його продублювати ваше прохання, перш ніж виконати її.

Вправа два: граємо в ляльки

Розіграйте сценку: дві ляльки (можна взяти дві інші іграшки) - велика і маленька - сіли за столик пообідати. Запропонуйте малюкові допомогти лялькам поїсти, нехай він подасть великий ляльці тарілочку, а маленькій - чашку і ложку. І навпаки.

Вправа три: несподівані дії

Запропонуйте малюкові дуже несподіване рішення, набір таких дії, до поєднання яких він не звик. Посадіть за стіл велику ляльку і плюшевого зайця, а перед ними покладіть виделку і гребінець. Попросіть малюка, щоб він зачесав зайчика вилочкою, а ляльку погодував за допомогою гребінця.

Вправа чотири: запізніла реакція

Ця вправа спрямована на те, щоб увагу малюка було сконцентровано на чомусь одному тривалий час. Наприклад, якщо малюк попросив вас налити йому стаканчик води - не поспішайте кидатися до пляшки. Попросіть його почекати - скажіть, що спочатку вам потрібно підмести, а потім вже ви виконаєте його прохання. Таким чином, відбувається розвиток пам'яті дитини - він терпляче чекає, поки ви приберете, щоб налити йому води - увага концентрується на одній дії, строки виконання якого не стиснуті максимально. Проте не перестарайтеся - йти дивитися серіал замість того, щоб допомогти дитині, не потрібно - тому що маля ще не здатний так довго зберігати інформацію. Обмежтеся парою хвилин - а потім можете поступово збільшувати інтервал часу.

Вправа п'ять: малюємо і розмовляємо

Ваша дитина вже напевно познайомився з ручками, олівцями, фломастерами або фарбами, і він із задоволенням описує сторінки свого першого альбому. Запропонуйте йому «випустити спільно» книжечку, в якій дитина описав би свій звичайний день і звичні заняття. Після того, як картинки готові - задайте малюкові питання про те, чим він зайнятий на цьому малюнку, чи подобається йому це робити? Спробуйте отримати від нього якомога більше подробиць про кожну дію.

Вправа шість: саморобний ляльковий театр

Пам'ятаєте, як часто в дитинстві мама читала вам казки «Ріпка», «Колобок» чи «Теремок», і адже неспроста! Всі ці казки мають у своїй структурі повторювані ланцюжка подій, в яких змінюються лише персонажі. Ось і розіграйте з малюком яку з цих історій, використавши або тематичні іграшки, або саморобні картинки.

Вправа сім: дитина і світ навколо

Не думайте, що якщо малюк навчився потроху розважати себе сам, ваша участь у забавах йому вже не потрібно. Якраз гри і є основним «китом» розвитку і пам'яті, і асоціативного мислення крихти - тому влаштовуйте ситуативні ігри якомога частіше. Адже вам нічого не варто будинку розіграти сценку походу в поліклініку або, наприклад, у дитячий сад. Наповнюйте вашу гру подробицями і деталями, нехай малюк намагається продумати подальші кроки і ваших, і його дій - випустіть на волю його розвивається уяву! Пізніше такі ось ігри стануть базою для його власних забав.

Вправа вісім: малюк і побут

Спробуйте підключати свого малюка до абсолютно будь-якій роботі, якою займаються члени вашої родини. Він повинен буде освоїти всі ці робочі моменти і навички, які стануть чудовим базовим підмогою для дорослого життя. Особливо добре цим займатися тоді, коли ви самі помітили, що дитина хоче копіювати вас і ваші дії, наслідує дорослим. Припустимо, ви варите обід - тоді можна попросити малюка дістати з шафи велику каструлю для першого і поставити її на накритий стіл. А якщо ви нарізати хліб чи помідори, дайте дитині легкий і негострий одноразовий ножик з пластмаси - нехай допоможе вам. Поки ви миєте підлогу, попросіть малюка взяти ганчірочку і витерти пил, або вирвати бур'яни на городі, поки ви будете поливати овочі.
Вправи четвертого рівня складності

Ваш малюк невблаганно росте і дорослішає на очах, ви помічаєте, що йому вже нудно виконувати вправи третин складності - саме час перейти до найважчим заняттям для малюків.

Вправа один: оперуємо різними характеристиками предметів

Для проведення цього заняття вам знадобляться кілька однотипних предметів, які при цьому мають різні характеристики. Наприклад, візьміть велику, середню і маленьку тарілки, лялечок різного розміру і картки, на яких намальовані різні фрукти.

Тепер розкладете біля малюка всіх лялечок і тарілки і попросіть його виконати будь-яка дія щодо цих предметів. Наприклад, скажіть йому: «Візьми середню тарілку і дай її найменшою лялечці». І так далі. Варіацій, як ви самі розумієте, багато. Тепер викладіть перед крихіткою картки з зображенням фруктів (в принципі, можна взяти і справжні фрукти) і попросіть відтворити дії з ними. Скажіть дитині: «Дай, будь ласка, великий ляльці один апельсин і три банана, а маленькій - один банан і два яблука». Або так: «Поклади в маленьку тарілочку лимончик, апельсин і яблуко, а у велику - два банани і лимончик». Повторюйте порядок дій і умова завдання кожного разу цілком, не розбивайте його на окремі, більш запам'ятовуються, частини. Якщо ж дитина не зрозумів або не виконує ваше прохання - не полінуйтеся повторити її ще раз.

Вправа два: складна інструкція

Схоже вправа була в комплексі занять третього рівня складності. Як ви розумієте, тепер його потрібно буде ускладнити. Ви повинні формулювати для малюка довгі прохання, де фігурують від трьох предметів і вище, і в яких присутні декілька дій, що потрібно зробити у певній послідовності. Наприклад, в одному реченні може бути спонукання до виконання трьох нескладних дій за раз або прохання принести абсолютно різні предмети, не називаючи їх, а просто даючи малюку їх основні прикмети чи характеристики. Але ваш малюк вже непогано обізнаний в устрій світу, в якому він живе, тому банальні і повсякденні ситуації, з алгоритмом яких малюк знаком добре, доведеться залишити позаду. Спробуйте спантеличити малюка таким проханням, яку він ніколи досі не чув. Наприклад, скажіть йому так: «Візьми у ванній гребінець, а в кухні тарілку і покладеш їх у мою шапку», або так: «Подай мені, будь ласка, вилку і татові чорні брюки». Знову ж таки, повторювати кожне прохання потрібно щоразу знову і знову цілком, не розчленовуючи на короткі фрази.

Вправа три: згадуємо і придумуємо

Частіше задавайте своїй дитині питання про те, як пройшов його вчорашній день, чим він займався, і яким справах він хоче присвятити свій завтрашній день. Спробуйте з'ясувати подробиці. Якщо малюк каже, що завтра він піде гуляти, запитайте його - який одяг він хоче одягнути. Задавайте навідні запитання, намагайтеся вивідати все: починаючи від кольору футболки і закінчуючи носочками.

Вправа чотири: рольові ігри з сюжетною лінією

Занять такого виду ви просто зобов'язані приділяти якомога більше уваги, адже сюжетні рольові ігри розвинуть і пам'ять, і фантазію малюка, його асоціативне мислення. Розігруйте життєві сценки під час гри, спробуйте зробити так, щоб забава включала в себе максимум подробиць. Приміром, до ляльки Маші прийшла лялька Саша в гості, і принесла з собою смачний тортик. А Маша забула приготувати чай. Запитайте в дитини - як же потрібно заварювати чай?
Джерело: http://mira-moon.ru

Адаптація дитини до дитячого садка

Elena — Mon, 28 Jan 2013 10:05:04 GMT

Адаптація дитини до дитячого садка процес поступовий тому приділити увагу необхідно заздалегідь.Вашому малюкові виповнилося, напевно, три роки. І восени він почне відвідувати дитячий дошкільний заклад. У вас є три літні місяці, щоб зайнятися самостійною підготовкою дитини до дитячого садка.

Адаптація дитини до дитячого садка процес поступовий тому приділити увагу необхідно заздалегідь.Вашому малюкові виповнилося, напевно, три роки. І восени він почне відвідувати дитячий дошкільний заклад. У вас є три літні місяці, щоб зайнятися самостійною підготовкою дитини до дитячого садка.

Почнемо «історію» під назвою «Влаштування дитини в дитячий сад» з візиту до психолога. По допомогу в питанні адаптації дитини ми звернулися до психолога вищої категорії .

- Чому краще віддавати дитину в дитячий сад у віці з двох – трьох років?

- Адаптація дитини до дитячого садка проходить більш так би мовити "лагідно”. У цьому віці дитина психологічно готова до відвідування дитячого дошкільного закладу.

По-перше, у малюка мова стає засобом комунікації. Він краще розуміє інших і краще висловлює свої почуття словами. У результаті він вчиться будувати відносини не тільки з близькими людьми, а й з чужими дорослими. Дитина може сказати про свої відчуття і не відчуває сорому від своїх випадкових промахів. З ним легше всього налагодити контакт чужій людині. Та й діти здатні слухати і чути дорослих.

По-друге, трирічна дитина отримує задоволення від гри з однолітками. Він співпрацює, взаємодіє, тому що вчиться елементарним прийомам спілкування.

- Значна частина батьків ще зовсім молоді люди і часом навіть не підозрюють, що нові умови дитячого саду для дитини можуть бути важкі.

Як допомогти батькам підготувати свою дитину?

- Адаптаптація дитини процес індивідуальний, і кожен батько відчуває, як психологічно підготувати саме свою дитини до дитячого закладу. Основні моменти викладені в пам’ятці. Батьки повинні уважно з нею ознайомитися.

Пам’ятка для батьків майбутніх вихованців дитсадку

1. Розкажіть дитині, що таке дитячий сад, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дитячий сад. Зводіть його туди, щоб він представляв, що це таке.

2. Коли ви йдете повз дитячой сад, з радістю нагадуйте дитині про те, як йому пощастило – восени він зможе сюди ходити. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка, що пишаєтеся своєю дитиною, – адже його прийняли в дитячий сад.

3. Поговоріть з ним, як з дорослим. Поясніть, що він буде ходити в садок, де багато дітей, з якими можна грати, і багато нових і цікавих іграшок.

4. Розкажіть йому, що дорослі "тітки”, з якими він там зустрінеться, будуть грати, співати й танцювати з ним, читати йому книжки, розповідати казки і завжди у всьому допоможуть.

5. Скажіть, що тепер вранці вся родина буде відправлятися на роботу: тато – у свій офіс, мама – у свій, старший брат або сестра – до школи, а він – у дитячий садок, а після роботи мама або тато прийдуть за ним і заберуть додому.

6. Ознайомтеся з майбутньою вихователькою, нянечкою. Обов’язково скажіть вихователю, а краще залиште йому письмову пам’ятку, де перерахуйте: нелюбимі страви, продукти і ліки, що викликають алергію; щеплення, від яких у дитини медичний відвід; номери телефонів для зв’язку з вами в екстрених випадках.

7. Детально розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності, він буде там робити. Чим докладніше буде ваша розповідь – тим спокійніше і впевненіше почуватиме себе ваш малюк, коли піде в дитячий сад. Коли дитина бачить, що очікувана подія відбувається так, як було йому заздалегідь "обіцяно”, – він відчуває себе впевненіше.

8. Поступово, протягом літа, влаштовує режим дня дитини подібний до режиму дня у дитячому садку, особливо якщо це стосується раннього вставання – не пізніше восьмої години ранку. Після обіду ваш малюк повинен спати не менше однієї години або хоча б полежати з книгою або з іграшкою. Підготуватися до сну слід не пізніше 21 години.

9. Корисно навчити користуватися горщиком. Відучити його від їжі із пляшечки з соскою. Постарайтеся навчити малюка самостійно їсти ложкою і пити з чашки.

10. Поговоріть з дитиною про труднощі, які можуть виникнути у нього в дитячому садку. Обговоріть, до кого в цьому випадку він зможе звернутися по допомогу, і як він це зробить. Наприклад: "Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи:” Я хочу пити ", і вихователь дасть тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це вихователям”.

11. Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на його першу вимогу і так, як він хоче. Поясніть, що в групі буде багато дітей і іноді йому доведеться почекати своєї черги. Ви можете сказати малюкові: "Вихователь не зможе допомогти одягтися відразу всім дітям, тому тобі доведеться трохи почекати”.

12. Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.

13. Ознайомтеся з іншими батьками та їхніми дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашого малюка по іменах. Запитуйте його думку про нових друзів.

14. Вводити дитини в нову ситуацію треба поступово. У перші дні побудьте з ним якийсь час в дитячому садку, не йдіть відразу. А, прощаючись, обов’язково скажіть, що повернетеся за ним. Як правило, багато дітей через кілька днів звикають до нових умов.

15. Коли ваш син або дочка вперше відправляться в сад, не забудьте дати йому з собою свою іграшку: звична тепла річ, що пахне будинком, буде діяти на малюка заспокійливо, це для нього частинка дому, частинка безпеки.

16. Не забудьте так розпланувати свій час, щоб повністю звільнити собі першу пару тижнів, щоб зі свого боку допомогти дитині плавно пройти адаптацію в садку.

17. На перших порах намагайтеся приділяти своїй дитині потрійну увагу вдома і на прогулянках, нагадуйте ввечері йому про садок, про хлопців, про виховательці. Найголовніше – не бійтеся сліз дитини, адже він поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитини своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи. Якщо у мами не виходить бути витриманою, краще довірити татові відвести дитину в садок.

18. Постарайтеся бути терпимими в період адаптації дитини до дитячого садочку, не шкодуйте часу на емоційно-особистісне спілкування з дитиною, заохочуйте відвідування дитячого саду дитиною. Пам’ятайте, що дитячий сад – це перший крок у суспільство, імпульс до розвитку знань дитини про поведінку в суспільстві.

Джерело: http://vseprodutuny.com