Сутність культури здоров'я:
Культура здоров'я - це цілісна система особистісних якостей (Включаючи її світогляд, духовність, цінності, знання, вміння та здібності), що орієнтують особистість на здоровий спосіб життя і забезпечують її високий рівень здоров'я.
Культура здоров'я включає в себе культуру духовну, медико-гігієнічну, фізичну, які тісно взаємопов'язані між собою. Залежність здоров'я фізичної від здоров'я духовного передбачалося і в древніх навчаннях, останніми досягненнями доведені багато механізмів цієї залежності. При цьому розвиток культури здоров'я розглядається як невід'ємна частина розвитку особистості. Цілями розвитку культури здоров'я є:
-Усвідомлення цінності здоров'я
- Формування мотивацій на підвищення рівня здоров'я
- Оволодіння необхідними руховими навичками і вміннями, сучасними способами оздоровлення
- Формування стилю життя, що забезпечує саморозвиток здоров'я.
Функції культури здоров'я:
виховує
розвиваюча
освітня
діагностична
корекційна
регулятивна
діяльнісна
перетворююча
творча.
нормативна

У молодшому шкільному віці завдяки зростанню особистого досвіду ставлення до здоров'я істотно змінюється. Діти, як і раніше співвідносять здоров'я з хворобою, але більш чітко визначають загрози здоров'ю як від своїх власних дій (не можна їсти фрукти брудними), так і від зовнішнього середовища. При певній виховної роботі діти співвідносять поняття здоров'я з виконанням правил гігієни. Вони починають співвідносити заняття фізкультурою з зміцненням здоров'я. У цьому віці діти починають виділяти і психічну, і соціальну компоненти здоров'я (там кричали, лаялися, і в мене заболіла голова). Але в цілому ставлення до нього у дітей залишається пасивним. Причини такого ставлення криються в нестачі у дітей необхідних знань про нього, а також не усвідомленні небезпек нездорової поведінки людини для збереження здоров'я.

При цілеспрямованому вихованні, навчанні, закріплення у повсякденному житті правил гігієни, відповідної мотивації занять фізичною культурою ставлення дітей до свого здоров'я як найбільшої цінності в житті стає основою формування у дітей потреби в здоровому способі життя. У свою чергу, наявність цієї потреби допомагає вирішити найважливішу психологічну та соціальну задачу-становлення у дитини позиції творця щодо свого здоров'я і здоров'я оточуючих.

Умови розвитку потреби у здоровому способі життя та формування культури здоров'я:
1.Гігіеніческі організована соціальне середовище проживання. (Вона повинна відповідати не тільки санітарно-гігієнічним вимогам. Але вимогам гігієни нервової системи, психологічної безпеки, гігієни соціальних відносин)
2. Наявність спеціальної програми розвитку у школяра потреби у здоровому способі життя та формування культури здоров'я. (Кошти методи, прийоми, форми роботи спрямовані на придбання дітьми знань, умінь, навичок догляду за собою, своїм тілом, дбайливого ставлення до інших людей.) Наприклад: людина звикла вранці і ввечері чистити зуби, відчуває себе не комфортно якщо цієї можливості немає. Так само і з людьми звиклими до ранкового бігу. Повинен бути врахований кращий досвід сімейного виховання. У шкільному закладі в буквальному сенсі слова повинна бути мода на здоров'я серед батьків, дітей і співробітників.
3.Оволодіння системою понять про свій організм, здоров'я, здоровий спосіб життя. Ці знання частково можуть даватися на кожному занятті не залежно від його виду.
Діти повинні самі сформулювати відповідні висновки.
Повинні освоювати практику самомоніторингу здоров'я.
Зміст занять повинне повною мірою відповідати практиці фізкультурно-оздоровчої роботи.

4. Реалізація принципу резонансу при організації фізичного виховання дітей.
Сутність його полягає у створенні дорослим незліченних ситуацій для нескінченного прояви дітьми своїх зростаючих фізичних можливостей. (Тестування, діагностування усвідомлене дитиною, створення ситуації успіху-все в ігровій формі).
Висновок: Таким чином, Формування культури здоров'я школяра можливо при забезпеченні дієвого взаємозв'язку фізичного виховання з ціленаправленим розвитком його особистості в спеціально створеному гігієнічно організованому соціальному середовищі. Протягом шкільного віку при відповідній виховній роботі спостерігається позитивна динаміка ставлення дитини до свого здоров'я. Найважливішою передумовою формування у дитини позиції творця по відношенню до свого здоров'я є наявність у нього потреби у здоровому способі життя
Культура здоров'я – це важливий складовий компонент загальної культури людини, що визначає формування, збереження та зміцнення її здоров'я. Культурна людина є не тільки «споживачем» свого здоров'я, але й його «виробником».
Високий рівень культури здоров'я людини передбачає її гармонійне спілкування з природою й оточуючими людьми.
Елементом культури здоров'я є уважне і правильне ставлення людини до самої себе, прагнення до самопізнання, формування, розвитку і самовдосконалення своєї особистості.
Культура здоров'я – це не тільки сума знань, обсяг відповідних умінь і навичок, але й здоровий спосіб життя гуманістичної орієнтації. Рівень культури здоров'я визначається знанням резервних можливостей організму (фізичних, психічних, духовних) і вмінням правильно використовувати їх.
Отже, довголіття, здорове, щасливе життя багато в чому залежать і від самої людини.
Якщо люди часто хворіють, мають надлишкову масу тіла, вживають алкоголь, палять, дратівливі, некомфортно почувають себе з оточуючими, тобто не дотримуються здорового способу життя, – це означає, що у них низький рівень культури здоров'я.
Аргументоване обгрунтування необхідності бути здоровим і прагнути стати таким – це і є елементи культури здоров'я, якими повинна володіти кожна сучасна людина.
Здоровий спосіб життя передбачає знання і дотримання режиму навчання та відпочинку, правил харчування й особистої гігієни, визначення й обов'язкове виконання фізичних вправ, які забезпечують оптимальний руховий режим, а також усвідомлення шкідливості вживання наркотиків, алкоголю, тютюну. При цьому велике значення має правильний вибір індивідуальних оздоровчих систем або їхнє поєднання та практичне використання з метою зміцнення здоров'я (самомасаж, загартовування, дихальні вправи, аутогенне тренування тощо).
Дотримання здорового способу життя впливає на формування, збереження та зміцнення здоров'я, сприяє інтелектуальному і духовному розвиткові особистості, успішному навчанню.
Спосіб життя впливає й на фізичний стан здоров'я людини. Оптимальний руховий режим сприяє гармонійному розвиткові її тіла і забезпечує високий рівень функціонування систем організму. Це, у свою чергу, є умовою високої працездатності людини. На фізичне здоров'я позитивно впливає дотримання правил особистої гігієни, режиму навчання і відпочинку, правильного харчування, загартовування, а також ряд інших чинників, які зумовлюють позитивне функціонування організму.
Здоровий спосіб життя людини, позитивно впливаючи на стан її здоров'я, на її духовність, моральні орієнтири, формування певних рис характеру (напр., волі, оптимізму, цілеспрямованості) та інші якості, полегшує переборювання психоемоційних навантажень, стресових ситуацій, що свідчить, у свою чергу, про високий рівень її психічного здоров'я.
Підтриманню такого рівня сприяє, наприклад, релаксація, аутогенне тренування, метод словесно-образного емоційно-вольового управління станом людини.
Духовне здоров'я та краса – нерозривні поняття, а краса – це гармонія всебічних якостей особистості, що забезпечує її цілісність.
Здоровий спосіб життя людини допомагає їй зрозуміти, у чому полягає сенс життя. Він виховує певною мірою співчуття, доброзичливість, терпимість до оточуючих.
Здоровий спосіб життя також сприяє самореалізації особистості. Спосіб самореалізації індивіда залежить від його устремлінь, а також від шкали моральних цінностей, яка склалася в його уяві.
Поміркуйте про себе і спробуйте визначитись у тому, хто ви і що ви собою становите. Зафіксуйте дані самоаналізу, а після закінчення школи знову себе перевірте і зіставте результати.
Отже, здоровий спосіб життя сприяє зміцненню соціального здоров'я особистості та суспільства в цілому. Він включає в себе
цінності високого порядку, оскільки спрямований на гуманізацію й активізацію людської діяльності, удосконалення індивідуальних якостей особистості.
Вчений І.П.Павлов стверджував: «Здоров'я – це безцінний дар природи, воно дається, на жаль, не навіки, його треба берегти. Але здоров'я людини багато в чому залежить від неї самої, від її способу життя, умов праці, харчування, її звичок .»