Відповідно до національної програми "Освіта" передбачено використання світового досвіду для створення системи освіти, яка б відповідала стандартам ХХІ ст. До таких наукових розробок належить програма розвитку творчої особистості, що є прообразом принципово нової системи освіти. Його основна мета – розвиток здібностей дитини, на відміну від "навчання", де відбувається механічне засвоєння знань. Якщо учень залишається звичайним виконавцем і йому не вдається відчути задоволення від творчості, то сформувати стійкі пізнавальні інтереси не можливо.
Розвиток творчої особистості потребує відповідних умов, від яких залежить його ефективність, продуктивність виявів особистості як суб'єкта діяльності. Цьому найбільшою мірою сприяє навчально-виховний процес з єдиними підходами та вимогами до кожної дитини, наданням їй максимальних можливостей для виявлення і розкриття творчих здібностей, обдаровань на всіх етапах. Але вони швидко втомлюються, а це викликає необхідність урізноманітнення видів діяльності та можливість їх зміни.
Конкретність і образність мислення, емоційність, естетичне ставлення до дійсності, що оточує, швидка зміна настрою - ці якості притаманні всім молодшим школярам і свідчить про широкий рівень творчих здібностей вікової категорії в цілому. Недостатність їх життєвого досвіду й знань компенсується фантазією. Творчий розвиток залежить від взаємовідносин дитини і дорослого, спільної діяльності у сім'ї, батьків та педагогів, що створює єдиний соціально-педагогічний простір. Внаслідок такої співпраці виробляються однакові погляди на процес розвитку, виховання та навчання дитини.
"Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без нього вона засушена квітка". (В. Сухомлинський)
В практиці роботи часто використовую різні елементи ігор, завдяки чому діти засвоюють норми поведінки і взаємостосунків у колективі. Розвиток здібностей здійснюється через сенсорні, дидактичні, творчі та розвивальні завдання. Щоб навчальний матеріал засвоювався краще, використовую різні види діяльності: малювання, ліплення, аплікації, конструювання з паперу та природного матеріалу, та ін.




Такі заняття сприяють інтелектуальному розвитку дітей через їхню активність: розвивають дрібну моторику рук, необхідну для навчання письма.
У кожній дитині закладені певні здібності, тільки в одних виявляються дуже яскраво й виразно, а в інших залишаються дрімати всередині. Здібності можуть виявлятися і в ранньому дитинстві, і в зрілому віці. Батьки також повинні добре знати, що обдаровані діти швидше за інших виконують роботу, прагнуть до самостійності, до розв'язання завдань проблемного характеру або таких, які вимагають кмітливості, різних способів розв'язання, творчості. Тому співпрацюю із батьками, завше намагаюся надати методичну допомогу, використовуючи поради провідних науковців.
Розвиток здібностей нерозривно пов'язаний із формуванням інтересу. Важливо правильно підібрати матеріал для розумового навантаження, щоб не зникла зацікавленість дітей, вміло підтримувати вогник творчості в їхніх очах та душах. Для цього використовую різні форми проведення уроку.
Особливе значення в навчально-виховному процесі приділяю формуванню здорового способу життя. Проводжу профілактичні виховні бесіди серед учнів та їх батьків, ігри на свіжому повітрі, уроки-милування, спостереження та інше. Значну увагу приділяю розвиткові пізнавальних інтересів дитини, адже завдяки їм формуються основні інтелектуальні вміння, необхідні для засвоєння знань, закладається основа для дальшого успішного оволодіння ними.
Василь Сухомлинський зазначав, що до кожної дитини треба мати підхід. Тому розвиваю у своїх вихованців активну пізнавальну діяльність, зацікавлюю різними видами завдань (пошуковими, логічними, ігровими).
Готую і проводжу виховні заходи спільно із батьками, що сприяє зближенню і взаєморозумінню.
Понад сім років цілеспрямовано працюю із своїми вихованцями у народознавчому напрямку, девізом якого є слова; "Люби, шануй і бережи історію свого народу". У класній кімнаті оформлено куточок, де демонструються побутові речі за наступними розділами: "Гончарство", "Ткацтво", "Національний одяг українців". Щоб заінтересувати дітей завжди підбираю цікавий матеріал (легенди, розповіді про звичаї та обряди нашого краю у минулому та інше). Учні із захопленням виконують ролі екскурсоводів, розповідаючи про свої надбання іншим школярам та гостям школи.
Переконана, що дитина не тільки повинна засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти взаємозв'язок між поняттями й міркувати. А добитися це можливо лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність.

Автор: Гайдай Галина Володимирівна
Посада: учитель початкових класів.