Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 11.08.2020, 07:48

МСНВК для дітей зі зниженим зором

Меню сайту
Категорії розділу
Порадник "Все в твоїх руках" [24]
Методична скарбниця [40]
Батьківські збори [20]
Наше опитування
Чи вважаєте Ви роботу нашого закладу сучасною?
Всього відповідей: 75
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Інформація

Головна » 2012 » Березень » 31 » «Оптимізація уроку англійської мови з метою формування творчої особистості с/з учня та підвищення мотивації до навчання»
19:57
«Оптимізація уроку англійської мови з метою формування творчої особистості с/з учня та підвищення мотивації до навчання»



З досвіду роботи
вчителя англійської мови
СвистуненкоІ.В.

Творчу силу неможливо вичерпати. Що більше ви використовуєте її, то більше її стає. М. Ангелу. Сьогодні у нашому суспільстві виникла нагальна потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадянах. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст.. визначає, що мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя. Особистісний розвиток учня є однією з найвимогливіших проблем сучасної школи. Проблема полягає в тому, що система роботи вчителя іноземної мови роками не сприяла створенню умов для реалізації творчої особистості та особистісно-орієнтованого підходу. Вчителі іноземної мови працювали здебільшого над поглибленням спеціальних знань в режимі репродукції та постійно збільшуваного обсягу матеріалу, який подавався в готовому вигляді, що призводило до певних ускладнень в учнів і знижувало їх інтерес до предмету. Нудьга на уроці – один з найнеприємніших недоліків нашої учительської праці. На початковому етапі всі хочуть вивчати іноземну мову і беруться за це з великим ентузіазмом. Потім з’являється втома і нудьга. Зацікавленість у предметі знижується, результати навчання погіршуються. Проте, в сучасній Україні все зростає потреба у активних користувачах іноземної мови серед представників будь-яких професій. Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті зазначає,що громадянин України має практично володіти хоча б одною іноземною мовою. В системі освіти я працюю з 1996р., в МСНВК - з 2000 р. Я глибоко переконана в тому, що розвиток винахідливості та творчих здібностей учнів багаторазово підвищує ефективність самого уроку, створює умови для розкриття учнями власного особистісного потенціалу. Ось чому я обрала для себе тему самоосвіти у 2008-2011 н.р. «Оптимізація уроку англійської мови з метою формування творчої особистості учня та підвищення мотивації до навчання», яка перекликалася з проблемною темою закладу «Розвиток творчих здібностей слабозорих дітей як шлях формування особистості». Для роботи над темою я склала план, що включав в себе основні етапи наукового дослідження: - добір та вивчення спеціальної літератури з проблемного питання; - розробка системи методів та підготовка дидактичного матеріалу; - впровадження системи методів та прийомів у практичну роботу ( уроки); - аналіз проведеної роботи та корекція системи методів; - опис проведеної роботи. Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини. Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. У дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різного виду стереотипи. Ось чому в своїй роботі я приділяю велику увагу навчально-виховному процесу , основним елементом якого був і залишається урок, але в системі особистісно-орієнтованого навчання намагаюсь істотно змінити його функції, форму організації. Готуючись до уроків, завжди пам’ятаю, що перед вчителем стоїть завдання не просто повідомити матеріал та перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної інформації. Дотримуюся сучасної режисури уроку, де учні співпрацюють у діалозі з учителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією, обговорюють те, що пропонують однокласники, відбирають під керівництвом вчителя той матеріал, що закріплений науковими знаннями, вчаться використовувати його на практиці, в ситуаціях близьких до життєвих. При цьому пам’ятаю, що головне завдання на будь-якому уроці – створити творчу атмосферу, розуміючи психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага до інтелектуальної сили дитини. Основне завдання педагога в навчанні англійської мови полягає в тому, щоб перенести акцент з усякого роду вправ на творчу розумову діяльність учнів, що вимагає для свого оформлення володіння певними мовними засобами. Опрацювавши літературу з проблемного питання, я знайшла і виділила для себе низку методів та прийомів для практичного застосування з метою оптимізації своїх уроків. По-перше, я стала широко використовувати на уроках вірші, прислів’я. та приказки, як англійські, так і українські. Це допомагає зняти психологічне напруження учнів. Адже народна творчість містить народний гумор, «народ скаже-як зав’яже», також це наближує обидві мови між собою. Тому що в обох мовах є дуже багато спільних прислів’їв та приказок – у кожному народі засуджуються подібні якості, і ціняться подібні. Використання прислів’їв та приказок стало у пригоді під час вивчення граматичних явищ англійської мови та підвищило активність учнів – вони почали самостійно добирати англійські прислів’я та приносити їх на урок, і разом ми уклали такий собі словничок англійських та українських прислів’їв та приказок. (Додаток – добірка прислів’їв та приказок, скоромовок) Далі спробувала застосовувати скоромовки, на початку уроку для розминки мовленнєвого апарату учнів – діти сприйняли цей вид роботи дуже жваво, навіть на перервах після уроку вони змагалися у вимові скоромовок. Наступним етапом стало застосування методу проектів. Метод проектів може дозволити вирішити цю дидактичну задачу і відповідно перетворити уроки англійської мови в дискусійний, дослідний клуб, в якому вирішуються дійсно цікаві, практично значущі і доступні для учнів проблеми з урахуванням особливостей культури країни і (по можливості ) на основі міжкультурної взаємодії. В основі проекту лежить якась проблема. Щоб її вирішити, учням потрібно не лише знання англійської мови, але й володіння великим обсягом різноманітних предметних знань, необхідних і достатніх для вирішення даної проблеми. Крім того, учні повинні володіти певними інтелектуальними, творчими, комунікативними вміннями. Під час підготовки проекту зі своїми учнями, пам’ятаю і доводжу до їх розуміння основні вимоги до використання цього методу: - Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми / задачі - Практична, теоретична значущість передбачуваних результатів - Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів на уроці англійської мови - . Структурування змістовної частини проекту - Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, що випливають з неї завдань дослідження, висунення гіпотези їх рішення, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, коректування, висновки. Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різним. У курсі англійської мови метод проектів може використовуватися в рамках програмового матеріалу практично з будь-якої теми, оскільки відбір тематики проводився з урахуванням практичної значущості для тих, хто вивчає англійську мову. Головне - це сформулювати проблему, над якою учні будуть працювати в процесі роботи над темою програми. Зі своїми учнями я провела проектні роботи з таких тем : «Улюблений письменник» (8 клас), «Домашні справи. Харчування» (7 клас), «Чи легко бути знаменитістю?» (9 клас) У навчанні англійської мови метод проектів надає можливість учням використовувати мову в ситуаціях реальної повсякденному житті, що, безсумнівно, сприяє кращому засвоєнню та закріпленню знань іноземної мови, розвитку їх творчих здібностей. Після того, як проект закінчено, учню слід оцінити свою роботу самому. Обмірковуючи досвід, набутий у процесі реалізації проекту, пропоную дітям дати відповіді на такі запитання: Чого і як ви навчилися разом із однокласниками? Якщо вам треба було б розпочинати новий проект, що б ви зробили інакше? Яких умінь і навичок ви набули, працюючи над цим проектом? Які переваги та недоліки самостійної роботи (роботи в команді, групової роботи)? Що ви зробили добре? Як ви могли б покращити свої навички і вміння з дослідження теми? Використання гри на уроках іноземної мови також розвиває творчі здібності учнів. У дидактичній грі навчальні завдання виступають опосередковано, що і забезпечує їх ефективність. К. Д. Ушинський писав, що в грі формуються всі сторони душі людської, її розум, її серце і її воля. Сучасний урок іноземної мови немислимий без інтенсивності і потребує від учнів концентрації уваги, напруження сил. Застосування ігор дає змогу зберегти ентузіазм і високу працездатність до останніх хвилин уроку. До кожного уроку я добираю різноманітні вправи та ігри таким чином, щоб на уроці чергувалися різні види діяльності учнів.(додаток-урок) Організм дитини потребує рухів. Загальмованій під час уроку руховій енергії дітей необхідно дати вихід. Рухливі ігри на уроках англійської мови, підпорядковані загальному навчальному завданню, допомагають розрядити обстановку на уроці, стимулюючи розумову активність учнів. Тому на уроках у 5-7 класах використовую рухливі фізхвилинки англійською мовою з навчальним навантаженням. (додаток – фізхвилинки) Гру на уроці англійської мови можна і треба застосовувати як під час вивчення нової теми, так і під час закріплення й перевірки знань. Використовуючи Інтернет та методичну літературу, я зробила для себе і своїх учнів добірку дидактичних ігор, які застосовувала на уроках.(додаток- «Ігри») Усе це дало змогу значно підвищити активність учнів та їх інтерес до предмету. На уроках із старшими учнями (7-9 клас) використовую рольові ігри,що дозволяє реалізувати активну позицію підлітків. Дає змогу не просто сприймати знання, а висловити власну думку щодо викладеного матеріалу, застосувати власний життєвий досвід. (додаток – приклади рольових ігор) Сама назва "рольові ігри" свідчить про те, що в ній учні отримують певну роль, яку вони повинні зіграти. Рольові ігри: -сприяють пізнанню про процеси та почуття інших учасників гри; -створюють умови, коли учні розв'язують певну проблему, обіграючи ролі; -створюють сприятливі умови для обговорення. Кінцева мета рольової гри - набуття нових знань та їх відпрацювання до рівня навичок, процес пізнання визнається першорядним. Ідея використання рольової гри полягає в тому, щоб дати можливість учням потренуватись у спілкуванні з оточуючими, взявши на собі ролі за сценарієм. Крім того гра - це змагання, воно активізує пам'ять дітей, відображує сприйняття ними світу. Рольова гра передбачає елемент перевтілення учня у представника певної соціальної гри, професії, тощо. Через це рольові ігри часто сприймаються учнями як реальна дійсність: учні дістають у них можливості для самовираження, яке здійснюється у рамках цих ролей. Кінцевою метою рольової гри є відпрацьовування комунікативних навичок та умінь. Учасники рольової гри не тільки роблять повідомлення з певної теми, але й невимушено вступають у бесіду, намагаються підтримати її. Вони цікавляться думкою інших, погоджуються, сперечаються, відстоюють свою позицію... Гра проходить в жвавій творчій атмосфері, і, зрештою, розмова стає невимушеною. У структурі рольової гри виділяються такі компоненти: ролі, ситуація, рольові дії. Перший компонент - ролі. Ролі, що виконують учні на уроці, можуть бути соціальними і міжособистісними. Перші обумовлені місцем індивіда в системі об'єктивних соціальних відносин (професійні, соціально-демографічні), другі визначаються місцем індивіда в системі міжособистісних відносин (лідер, друг, суперник і ін.) Підбір ролей у грі повинний здійснюватися таким чином, щоб формувати в школярів активну життєву позицію, кращі людські якості особистості. Другий компонент рольової гри - вихідна ситуація - виступає як спосіб її організації. При створенні ситуації необхідно враховувати й обставини реальної дійсності, і взаємини комунікантів. Виділяються наступні компоненти ситуації: 1) суб'єкт, 2) об'єкт (предмет розмови), 3) відношення суб'єкта до предмета розмови, умови мовленнєвого акта. Третій компонент рольової гри - рольові дії, що виконують учні, граючи визначену роль. Рольові дії як різновид ігрових дій органічно зв'язані з характером ролі і включають вербальні і невербальні дії, використання бутафорії. Як показують результати навчання, застосування рольової гри на уроках іноземної мови сприяє позитивним змінам у мовленні учнів як у якісному відношенні (розмаїтість діалогічних єдностей, ініціативність мовних партнерів, емоційність висловлення), так і в кількісному (правильність мови, обсяг висловлення, темп мови). При виборі завдань для рольової гри завжди враховую рівень знань учнів, іхні потреби, інтереси та досвід. На моїх уроках іноземної мови проводяться багато завдань, які пов'язані з рольовими іграми. Ігрові завдання, які не потребують створення мовної ситуації і в яких використовується переважно згадування; групові форми роботи, коли вчитель може втручатися та корегувати роботу учнів; опрацювання діалогів, коли учні (хором та окремо) тренуються у правильній, наближеній до носіїв мови, вимові; заповнення пропусків у діалогах за допомогою необхідної лексики (але при цьому відсутні ролі, які треба зіграти); вільне складання діалогів у групах у письмовій формі - всі ці види завдань і є підготовчою роботою до проведення рольових ігор. Ігри, що використовую на уроках, різноманітні як за навчальною метою ( лексичні, фонетичні, орфографічні, аудитивні, мовні), так і за сферою життєвого досвіду (ігри побутового змісту, казкового змісту, ділового, світоглядного змісту, імітаційні та пізнавальні). (додаток-урок) Структура рольової гри í î роль, яку виконує ігрові дії, за допомогою яких учень ця роль реалізовується
Підготовка до проведення рольової гри проходить у кілька етапів: I етап - традиційна мовна практика - вправи, направлені на засвоєння граматичних структур та лексики. На цьому етапі доцільно використовувати такі види вправ, як: - виправлення граматично та лексично неправильних речень - заповнення пропусків - вибір правильних відповідей II етап - складання діалогів, застосовуючи такі види вправ, як: - побудова діалогів, заповнюючи пропуски, коли ситуація чітко окреслена - складання діалогу усім класом - за зразком III етап - робота з діалогами, які складають у парах або у групах на основі засвоєного мовного матеріалу. IV етап - вправляння у техніці розмов, зокрема, використання службових фраз, таких як: "I see..."," You know...", впізнавання та практикування діалогів від носіїв мови. V етап - використовується техніка заміни невідомих слів синонімами, для чого доцільно застосовувати вправи на пояснення слів іноземною мовою, наприклад: "few"- 'not many', "cause" - 'reason'. VI етап підготовки до проведення рольової гри - робота в групах, типи якої потрібно варіювати, а завдання доцільніше пояснювати на початку, щоб подальша робота проходила з мінімальним втручанням вчителя. Підготовка до гри може тривати від декількох уроків (з моменту роздачі карток з ролями), до декількох тижнів, у залежності від рівня підготовки учнів. Рольова гра належить до технології навчання мові, що має "низький вхід і високий вихід ”. Це означає, що сконцентрована навколо учителя фаза презентації дуже коротка. Після невеликого вступу учні занурюються в діяльність, у якій виконання завдання набагато важливіше, ніж використання точних слів; діяльність, у якій швидкість превалює над акуратністю. Природно, що мовний матеріал, що учні використовують у рольовій грі, вводиться на більш ранніх стадіях навчання. У процесі гри часто беру собі якусь роль, але не головну, щоб гра не перетворилася в традиційну форму роботи під моїм керівництвом. Звичайно, беру собі ролі лише на початку, коли школярі ще не освоїли даний вид роботи. Надалі необхідність у цьому відпадає. У процесі гри сильні учні допомагають слабким. Керуючи процесом спілкування, переходжу від групи до групи, допомагаючи учням, що потребують допомоги, вношу необхідні корективи в роботу, замічаю помилки, щоб після рольової чи гри на наступному уроці приступити до роботи над ними. Якщо гра викликає емоційне перевантаження учнів, вони можуть перейти на рідну мову, але до невеликого "вторгнення” рідної мови ставлюся терпимо, якщо це сприяє просуванню гри. Ефективність рольової гри як методичного прийому навчання підвищується, якщо правильно визначити тривалість мовленнєвого спілкування учасників. За даними досліджень тривалість оптимальної працездатності у спілкуванні п'ятикласників - п'ять хвилин, семикласників - до десяти хвилин, а дев'ятикласників – до п'ятнадцяти хвилин. Тому на кожен етап гри я обов’язково установлюю ліміт часу і домагаюся, щоб кожен етап йому відповідав. Завжди продумую наступні види діяльності для тих чи груп пар, що закінчують гру раніш інших (наприклад, пропоную записати у вигляді мікродіалогу їх рольову бесіду). Помилки є невід'ємною частиною процесу навчання мові, і можливість вільно робити помилки на уроці скоріше сприяє навчанню, ніж стримує його. Помилки поступово зникають у міру того, як учні стають більш компетентними й упевненими в собі. При роботі над помилками дуже важливо змусити учнів самим дати правильний варіант фрази чи слова, у якому були допущені помилки, написати їх на дошці і супроводити їх корективними вправами, що могли б найкраще сприяти відпрацьовуванню правильного варіанта самими учнями. Я розробила спеціальну памятку-алгоритм, яка допомагає учням класифікувати кожну свою помилку та правильно провести роботу над нею.(додаток – памятка роботи над помилками) Разом із розвитком творчих здібностей невід’ємною частиною моєї роботи залишається формування стійких мовних умінь та навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності – говоріння, аудіювання, читання та письма. Не всі уроки мають бути насиченими лише демонстраційними видами діяльності, певна їх частина передбачає наполегливу роботу над мовним матеріалом, вивчення лексики, граматичних правил, тренування в застосуванні структур мовлення до автоматизму. Це-важка праця, що вимагає від учнів зосередженості та розумових зусиль. Як же зробити цей процес не менш цікавим, ніж застосування уже набутих знань? Рішенням проблеми для мене стали інтерактивні методи навчання та нестандартні форми уроків. Дослідження показують, що при організації навчання в режимі «навчаючи-вчуся» учні засвоюють 90% навчального матеріалу, а при стандартному режимі «вчитель-учень» - в кращому випадку 50%. Тому на своїх уроках я застосовую такі методи інтерактивного навчання як «Мікрофон», «Асоціативний кущ», «Мозаїка», «Мозкова атака», «Порожнє крісло» , «АБВ».(учням пропонується зібрати відомі їм поняття з заданої теми в алфавітному порядку та розмістити в таблиці), роботу в парах постійного та змінного складу. (додаток – урок) Під час виконання інтерактивних вправ вимагаю від учнів засвоєння і виконання певних правил спілкування : « Кожна думка важлива. Не бійся висловитися! Ми всі - партнери! Обговорюємо сказане, а не людину! Обдумав, сформулював, висловив! Говори чітко, ясно, красиво! Вислухав, висловився, вислухав! Тільки обґрунтовані докази! Вмій погодитися і не погодитися! Важлива кожна роль.» Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) - 1-2 методи за урок. Намагаюся в роботі поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи - самостійним пошуком, традиційними методами. На цьому шляху виникали наступні проблеми : - Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо і має, боїться її висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: "В нас рідко запитують власну думку", "Чи цінна моя думка?", "А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?", "Вона суперечить думці учня, що має в класі авторитет з цього предмету" тощо. - Часто школярі не вміють слухати інших, об'єктивно оцінювати їх думку, рішення. - Учень не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс. - Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи. - Труднощі в малих групах: лідери намагаються "тягнути" групу, а слабші учні відразу стають пасивними. Проте, коли урок вдається, інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення, поглибленню мотивації до вивчення англійської мови, якісно змінює рівень володіння головними мисленнєвими операціями - аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням. Нестандартні форми уроків- потужний засіб підвищення інтересу учнів до предмету. Учні люблять такі уроки, готуються та беруть участь у них із задоволенням. Навіть незвичайне розташування парт в класі (півколом, ломаною лінією)стимулює їх допитливість та увагу – буде щось цікаве! Сама канва нестандартного уроку ( здебільшого сюжетна або ситуативна) вводить учнів до цікавого світу англійської мови, мимоволі спонукаючи виявити свої здібності, свій потенціал. В свої роботі я застосовую такі види уроків як урок-казка, урок-змагання, урок-подорож, урок-літературна вітальня, урок практичних завдань. Структура нестандартних уроків – гнучка, що дозволяє вчителю комбінувати різноманітні методи та прийоми, зазначені вище, як інтерактивні, так і стандартні, ігрові. Усе це значно розширює навчальні можливості уроку та допомагає опанувати матеріал у практичній та цікавій формі. Проведена дослідницька та практична робота дозволила отримувати наступні показники рівня навчальних досягнень моїх учнів: РікКРНДЯкісний показник,%
2008-2009
2009-2010
2010-20118.183%
В 2010-11 н.р. мої учні вперше брали участь у Всеукраїнському конкурсі з англійської мови «Гринвіч». З 26 учасників 2 мають золоті сертифікати (Шерстюк А., Білоус Л), 1- бронзовий (Павлов О.), 11 учнів одержали срібні сертифікати. Я постійно працюю над підвищенням фахового рівня шляхом самоосвіти, беру активну участь в методичній роботі основного підрозділу МСНВК, відвідую заняття методичного об’єднання вчителів англійської мови. З 2007 по 2011 рр. була керівником інформаційно-практичного семінару для вчителів основної школи «Інновації-теорія, практика, досвід». У межах роботи над проблемною темою закладу підготувала матеріали для брошури з досвіду роботи даного семінару за 5 років. У 2009-2011 рр. була заступником редактора та редактором шкільної учнівської газети «Школяда». На даний момент є керівником методичного об’єднання вчителів гуманітарно- естетичного циклу та координатором редколегії учнівської газети «Школяда». У вільний час я займаюся творчістю – вишивкою бісером та бісероплетінням, створюю прикраси з бісеру. Беру участь у благодійних виставках-ярмарках на допомогу дітям з ДЦП та онкохворим. У хвилини натхнення перекладаю безсмертні сонети В Шекспіра на українську мову. Я вважаю, що результативність навчальної роботи залежить не лише від учнів та виконаного ними завдання, а, насамперед - від вчителя, який заздалегідь продумав це завдання, перш, ніж давати його дітям. Добрий учитель знає свій предмет, знає своїх учнів, і, що найважливіше, вірить в них, як і в самого себе. Добрий учитель постійно самовдосконалюється, не замикає власну творчість лише на своєму предметі, він відкритий для інформації, для людей, творчий в усьому, а не лише в навчальній діяльності. За таких умов і навчальна діяльність стає такою, що стимулює творчість учнів. Виховувати особистість може лише особистість, виховувати дитину має лише той, хто пам’ятає себе дитиною. Я переконана, що вдосконалений урок англійської мови посяде гідне місце серед навчальних дисциплін, що формують сучасну, високоосвічену особистість, творчу і суспільно реалізовану людину.

Категорія: Методична скарбниця | Переглядів: 1020 | Додав: Elena | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz

  • Олена Слободянюк © 2020
    Конструктор сайтів - uCoz