Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 11.08.2020, 06:33

МСНВК для дітей зі зниженим зором

Меню сайту
Категорії розділу
Порадник "Все в твоїх руках" [24]
Методична скарбниця [40]
Батьківські збори [20]
Наше опитування
Чи вважаєте Ви роботу нашого закладу сучасною?
Всього відповідей: 75
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Інформація

Головна » 2012 » Березень » 31 » Методична скарбниця
20:05
Методична скарбниця
О.В.Слободянюк

«Головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як: громадянина."
Національна доктрина розвитку освіти Україну ХХІ столітті Новітні інформаційні технології та науково-технічний прогрес поряд з відкриттями, принесли і хвилюючі симптоми про стан здоров'я наших дітей, про шкільні форми патології зору, нервово-психічних дисфункцій, порушення постави. Навчання дітей перебуває у хронічній сенсорне-моторній, психоемоційній, нервово-вегатотивній напрузі. Неблагодійними факторами, що порушують детермінанти біологічного розвитку людини (пряме стояння, простір, рух, фізичні навантаження, орієнтовна пошукова діяльність), стали засоби передачі інформації, традиційна побудова уроку, мала фізична активність, освітлення, харчування, меблі, тощо. Найбільшу кількість вражень про навколишній світ мозок отримує через зір. Зір є вирішальним у формуванні уявлень про реально існуючі предмети і явища. За допомогою зору пізнаються суттєві ознаки різноманітних об’єктів, здійснюється орієнтація у просторі. Зорово-просторові уявлення мають особливо важливе значення у руховій сфері, оскільки рухи розвиваються під зоровим контролем. Тому стає потреба у створенні оптимальних умов для навчання дітей, та особливій увазі до дітей, які мають важкі порушення зору. Метою стандарту освіти для дітей із важкими порушеннями зору є досягнення потенційно можливого рівня освіченості, формування компенсаторних способів діяльності одночасно з корекцією первинних, вторинних відхилень у розвитку для забезпечення оптимальної інтеграції в сучасні умови життєдіяльності. Для вирішення цієї мети є різні напрямки корекційно-розвивального та лікувально-відновлювального впливу, які ставлять завданням забезпечення специфічних умов навчально-виховного процесу на основі комплексного медико-психолого - педагогічного вивчення кожної дитини з метою виявлення і врахування типових та індивідуальних особливостей особистості і збереження здоров'я. Сучасні досягнення офтальмології, фізіології і психології докорінно змінили розуміння охорони порушеного зору. На даний час "охорона" трактується не як пасивне невикористання зору , а як широкий комплекс лікувально-гігієнічних і психолого-педагогічних заходів, спрямованих на попередження подальшого зниження зору, його розвиток. При застосуванні комплексів лікувально-гігієнічних, психолога - педагогічних заходів необхідно звертати увагу на причини та механізми розвитку порушень зору. Основним із факторів, стимулюючих виникнення порушень зору є недостатня освітленість робочого місця при постійній учбово-зоровій напрузі. При створенні оптимальних умов освітлення враховується яскравість, рівномірність, розподіл яскравості у полі зору, обмеження сліпучої дії від джерела світла, посилення різких і грубих тіней. А тому для досягнення мети, створити оптимальні умови освітлення, було вирішено в класі встановити індивідуальні освітлювальні прибори з лампами на 36-60 Вт. Закріплюється лампа таким чином, щоб світло падало зліва, а очі залишались в тіні. Учні самі регулюють відстань освітлення від книги, або зошита, та системою включення за необхідністю. Щоб у дітей не розвивались порушення зору, необхідно покращувати гігієнічні умови навчання. Стіни у класах фарбують в білі тони. Поверхні парт теж фарбують у білі або світло сірі тони. В кожному класі встановлюють не менше 6 освітлювальних ламп з електролампами по 300 Ватт. Чистими і не закритими повинні бути вікна. Однією з умов запобігання виникненню функціональних порушень зору є правильний підбір меблів. А тому в умовах стандартизації шкільних меблів та "нестандартних учнів", які приходять до школи, меблі були реорганізовані у рухливі конструкції штативів, на яких зроблені отвори за розмірами, необхідними для росту дитини і встановлюються у тому положенні, які є необхідними для конкретної дитини. Маленьким школярам неможна сидіти на високих партах, і навпаки. Щоб діти були в рівних умовах, необхідно, враховуючи зріст та діагноз, кожних два місяця пересаджувати учнів з одного рядка на інший на відповідній відстані від дошки. Неправильна постава дітей під час читання і письма - один із важливих факторів розвитку порушень зору. Сидіти під час читання і письма необхідно прямо, без нахилу тулуба вперед або в сторону. Але якщо у дитини тяжкі порушення зору, вона сама регулює відстань. Необхідно намагатися тримати книги, зошити на відстані 27 - 33 см від очей. Не можна перевантажувати очі зоровою роботою протягом декількох годин. Необхідно регулювати діяльність очей в режимі "близь - даль" через кожних 10хв. Робити через 15-20 хвилин уроку паузи-релаксації очей для зняття втоми. Враховуючи такі правила: 1 Закривати очі на одну-дві секунди в кінці кожного другого речення. 2. В кінці кожної сторінки робити перерву на декілька хвилин для відпочинку (клипання очима) 3. Якщо є можливість робити перепочинки для сприймання закритими очима сонячного світла або освітлення сильною електричною лампою. 4. Коли читаєш роби перепочинок для того щоб перевести погляд вдаль та вблизь на знайомий предмет. 5. Пам'ять і уява можуть допомогти покращити зір. Час від часу необхідно робити паузи, закривши очі необхідно пригадувати букви, слова, які тільки бачили. Уявляти їх на білому фоні. 6.При письмі переводити погляд вперед не затримуючись. Розвиток порушень зору частіше буває при невірній організації режиму дня школяра, не вдалому чергуванні навчання і відпочинку. Систематичне проведення фізкультпауз, занять фізкультурою, спортивних годин та прогулянок створюють розумно спланований режим праці і відпочинку при якому слабозора дитина зберігає та зміцнює своє здоров'я. За роки своєї роботи склалась система оздоровчих вправ, розроблених на основі сучасних досягнень фізіолгіі, психології і педагогіки в галузі досліджень механізмів нормального зору, структури зорового сприймання. Цю систему склали: 1. Вправи релаксації 2. Вправи для очей 3. Дотиковий крапковий масаж 4. Вправи на розширення просторової активності зорового аналізатора. Цей комплекс вправ використовується протягом навчального процесу з урахуванням видів втомлюваності, відпочинку, лікування с/з учнів. Релаксаційні вправи - ця система вправ, направлена на психофізичне саморегулювання зорового органу та організму та на покращення загального стану здоров'я. До неї відносяться: - «Пальмінг» - вправи "Спокою" - ігри – медитації - аутотренінг Ці вправи краще застосовувати на 3-ому - 4-тому уроці, коли очі набирають більшої сили напруги. Вправа "Пальмінг" - передбачає прикриття очей долонями, так щоб середина правої долоні була перед правим оком, а лівої перед лівим. Не можна натискувати на очі! Це дуже зручні положення. Чим більше чорного кольору перед очима, тім більше вони відпочивають. Якщо виконувати цю вправу 2-3 рази в день по 10 хв., то можна помітити що зір незначно покращився. Під час занять рекомендується виконувати вправи "Спокою". Учням пропонується покласти зігнути руки перед собою на парті і схилитися з закритими очима на них ніби «поспати». Дітям подобається ця вправа, бо дозволяє послабити весь організм та створити комфорт для відпочинку очей. Аутотренінг - дуже поширена вправа, яка дозволяє контролювати та направляти дії центральної нервової" системи за допомогою різних форм самосприймання. За допомогою аутотренінгу дитина може розслабити м'язи, досягти стану спокою, що забезпечує підвищення гостроти зору. Для дітей пропонується таблиця, де написані слова. Прочитування цих фраз, а саме "Я дивлюсь легко і бачу ясно і чітко", "Очі бачать ясно, зображення чітке і яскраве", дає змогу відчути дітям впевненими в свої сили. Ігри - медитації, допомагають розвити уяву. Діти закривають очі, сідають у зручну для них позу та прослуховують тексти, які підбираються відповідно віку та змісту завдань. Перед цим учням дається завдання уявити те, про що іде розмова. Крім, цього існують вправи, які розвивають окові м'язи. «У різні сторони» 1. вгору - вниз 2. із сторони - в сторону 3. обвести очима квадрат 4. по діагоналі 5. напівколо біля верхньої сторони і т.д. Крапковий дотиковий масаж був розроблений лікарем-рефлексотерапевтом А.І. Мазієвим. Лікар стверджує, що велике учбове навантаження, втома дітей, які мають слабкі окові м'язи приводить до швидкого прогресування зниження зору. Спеціальна методика крапкового масажу буде посилювати кровообіг очей, знімати втому м'язів очей, покращувати гостроту зору. Самомасаж крапок можна проводити в положенні сидячи або лежачи. Перед процедурою необхідно кінчиками вказівних пальців натиснути (не сильно) на крапки вказані на малюнках. Починати треба з крапок 1,2, масажувати протягом 2-3 хвилин зліва направо, та навпаки. Рух пальців круговий, тиск помірний. Потім приступати до крапок 3,4,5,6. Час масажування цих крапок зменшити до 1 хв. Таким чином на всю процедуру піде 7-8 хв. Курс 2-3 тижня, потім 2 тижня перерви. На уроках рекомендую це робити, якщо це 2 або З уроки. Якщо це зробити в другій половині дня, то перед масажем потрібно прикласти до очей вологий, холодний (не сильно) рушник і після цього розпочати масаж (малюнки додаються). Вченими доведено що треба тренувати око на сприймання віддалених предметів, на покращення далекозорої рефракції (яка найбільш розвинена у дітей 4-7 р.) І навіть звичка роздивлятися предмети на близькій відстані приводить до зниження зору та виникнення зорових патологій. А тому необхідно створювати ситуації розширення зорово-просторової активності в режимі шкільного уроку. Досягти цієї мети допомагають вправи, які розроблені на основі методики доктора мед. наук В.Ф. Базарного. Особливостями проведення уроку стають такі моменти: 1. Вибір, або самостійне визначення учнем свого зорового горизонту при розглядуванні предмета. 2. Режим роботи на уроці для учнів за системою "близько -далеко" через кожні 10хв. 3. Рух, орієнтація по класній кімнаті в залежності від виду діяльності. Зміна положення тіла учня в процесі навчання. 4. Розширення зорових обріїв засобами лазерної вказівки. 5. Використання офтальмологічного тренажеру. 6. Робота з різними видами сенсорних траєкторій. 7. Використання сенсорних вертушок. Всі ці види вправ в центр уваги ставлять не умовно "обмеженого" учня, а особистість з виявленням потенціальних можливостей та визначенням перспектив використання, збереження зорового аналізатора. Роздивимось методику використання цих вправ.

Ставлячи собі задачу допомогти учню визначити свою оптимальну відстань роботи з дошкою, дидактичним матеріалом, навчити його поступово віддалятися від предмета (спостереження) пропоную, без порушень правил дисципліни, учню встати на уроці і розглядати на тій відстані, яка йому доступна. При чому вибір позиції відбувається так, щоб не заважати іншим. Це проводиться на початку навчального року, в середині і в кінці робляться контрольні виміри у співпраці з лікарями. Так як в класі спеціальної школи навчається 12 учнів, то це не становить великих труднощів вчителю, який ще радиться з лікарями офтальмологами. Такий вид діяльності створює емоційно-позитивний комфорт дитини на уроці. Обов'язковим для всіх дітей є побудова роботи так, щоб види діяльності чергувались через 10хв. і працювали діти в режимі «близько-далеко» (повтор). Така робота будується на положеннях описаних Е.О. Аветисовим, Є.І. Ливадо, які склали комплекс загальнозагартовуючих вправ, для виконання очима. Встановлюється на вікні крапка і дитина не відстані 30-35см від неї почергово переводить погляд з вікна і крапки на віддалені предмети. Цей принцип спрацьовує і на уроці, коли вчитель пропонує після роботи в зошиті перевести погляд на таблицю, плакат, предмет і попрацювати на відстані. Виконуючи таку роботу необхідно використовувати слідуючи правила: 1. Регулярність. 2. Поступове збільшення відстані. 3. Індивідуалізація вправ в залежності від віку, статі, стану здоров'я. Попередні вправи виконувати, не рухаючись у просторі класної кімнати неможливо. Тому склала таку систему вправ, яка дає можливість учню вільно рухатись по класу. Але необхідно відмітити, що необхідно керувати постійно цим видом організації діяльності і викладання предмета та його специфіки. Можливо організовувати такі види робіт, коли учні працюють на стільцях, у групах стоячи, знаходять предмет або завдання у пошуку, включаються у рухливі, але спокійні ігри, та інш. Складності зорово-просторового сприймання у дітей з порушенням зору обумовлені порушенням зорових функцій і монокулярним характером зору, при якому відсутня інформація про глибину, відстань між предметами, тобто порушена стереоскопічна інформація. Для розвитку орієнтації у просторі запроваджувала у роботі з дітьми ігри на пошук предмета у просторі, або на пошук звука за заданою схемою. Такі завдання зацікавлюють дітей новизною та нестандартністю. Також дуже цікавим прийомом, на мою думку, стало для дітей, використання лазерної вказівки, яка має декілька насадок і дає змогу збільшити види завдань. Так для роботи в режимі "даль" пропонується дітям знайти вогник, та повторити фігуру яку він нам зобразить, або при усному рахуванні змінюється положення крапки від приклада до приклада дає змогу постійно рухатись очима у пошуку вогника, що збільшує поле зору, розвиває окові м'язи, та стимулює внутрішні клітини. Якщо у дитини сильні порушення функцій очей, та обмежене поле сприймання, тоді це можна використовувати індивідуально. На індивідуальної картки чорного кольору розміром 70см х 70см, дитина повинна пальчиком спіймати вогник, який спалахує завдяки вчителю, або вихователю. Для таких дітей групові завдання виконувати важко, тому на допомогу розширення зорової просторової активності був використаний офтальмологічний тренажер розроблений док. мед. наук В.Ф. Базарним, з невеличкими обмеженнями у частоті спалахів вогників. На уроці дітям подається команда "Увага" і вони готуються до пошуку вогника. Після включення вогника, вони його відшукують. Коли вчитель побачив, що учні знайшли, звучить команда знову "Увага" і діти відшукують слідуючий колір. Опис робот тренажера подається в додатку з авторською розробкою завдань, оскільки офтальмологічний тренажер у класі загальноосвітньої школи буде мати відмінності у режимі роботи, у швидкості сприймання дітьми та частоті спалахів. Ще один варіант розширення зорово просторової активності є використання різного роду траєкторій, по яким діти " бігають очима". Ці завдання можна використовував окремо, можна поєднувати з роботою офтальмологічного тренажера. Наприклад: На аркуші, розміром 1,5 х 2 м, для індивідуальної роботи використовуються альбомні листи, малюються які-небудь геометричні кольорові фігури - квадрат, овал, та інш., які знаходяться одна в одній, або перехрещуються. Цей плакат розміщується в любому місці класу, якщо індивідуально то у кожного на парті. По команді вчителя "Увага" діти знаходять спалахнувший вогник, можливо ще декілька разів, тоді вони підраховують кількість спалахів та знаходять відповідну кольорову геометричну фігуру і обводять пальчиком стільки разів скільки побачили спалахів. Вправа повторюється з іншим кольором. Цим вправам бажано придавати ігровий характер. Наприклад гра - "Шпигуни". Діти відшукують колір заховавшийся на карточці, його може буде декілька. Крім розвитку сенсорних функцій ці вправи поєднуються з вправами на тренування пам'яті, уваги "Назви скільки всього було фігур; скільки було квадратів, овалів....; намалюй, що побачив". Сенсорна вертушка - пластмасове коло з крючечками, на які чіпляються кольорові стрічки, або кольорові картки з зображенням фігур, предметів, завдань. Ця вертушка закріплюється на стелі так, щоб зображення спускались на відстань дитячих очей і могли рухатись. Очі - це рухливий орган, який не припиняє рух. Тому завдання, які допомагають розвивати пошуково - пізнавальну діяльність, сенсорні еталони та зорово - моторну реакцію, знаходяться на вертушці у русі. Наприклад, на неї закріплюється декілька коротких схем до задач, дітям пропонується запам'ятати їх. Після проворота вони стають не видними. А дітям необхідно після прослуховування тексту по пам'яті підібрати та пояснити вибір короткої умови. Потім робиться перевірка. Або пропонують набір картинок, з 8-9 предметів, де один предмет повторюється 3 рази. При русі вертушки діти повинні сказати, який предмет (або слово) повторилося. Ці складні завдання можна використовувати як фронтально, так і індивідуально, в парах, коли, один учень придумує завдання для другого, або складає рухливий орнамент з предметів. Використання системи оздоровчих вправ в центр уваги ставлять не умовно "обмеженого" учня, а особистість дитини з виявленням потенціальних можливостей та визначенням перспектив використання, розвитку та збереження зорового аналізатора. Вирішують завдання соціально-психологічного розвитку учнів у спілкування, у створенні позитивно-емоційної сфери особистості.

Категорія: Методична скарбниця | Переглядів: 921 | Додав: Elena | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
0
1 lora   [Матеріал]
Цікаво, корисно, просто у використанні.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz

  • Олена Слободянюк © 2020
    Конструктор сайтів - uCoz