«Читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе.» В. Сухомлинський

Сформованість навички читання є однією з найважливіших умов успішного навчання учнів у школі, самостійного пізнання ними життя з літературних джерел. Характеризується ця складна навичка правильністю, усвідомленістю, швидкістю, виразністю і формується з неабиякими труднощами, особливо у слабозорих дітей. Знижений зір не дає змоги багатьом слабозорим досить повно і правильно пізнавати, спостерігати предмети, явища природи, життя і працю людей. Через це їхні уявлення про навколишній світ збіднілі, часто мають фрагментарний характер. Одержана за допомогою неповноцінного зору інформація погано закріплюється у пам’яті. Утворені образи швидко стираються або змінюються іншими. Слабозорі учні відчувають значні труднощі під час читання, письма, сприймання довкілля. Читання є складовою предмету «Рідна мова» в початкових класах школи для слабозорих дітей, й має завдання надавати різноманітних завдань, розширювати кругозір, сприяти загальному розвиткові слабозорих учнів. При вивченні художніх творів у школярів формується власний світогляд, здійснюється моральне і естетичне виховання. Виконання різноманітних вправ з метою засвоєння програмового матеріалу виробляє працездатність, наполегливість, розвиває увагу, активність і самостійність, сприяє формуванню адекватної самооцінки своєї діяльності, умінню знайти ефективні і раціональні шляхи розв'язання навчальних завдань, що в кінцевому результаті формує особистість слабозорої дитини. Основними завданнями уроків читання в школі для слабозорих: є : - навчання, власне, читання (свідомого, виразного, правильного читання, читання вголос і мовчки); - формування найпростіших умінь повноцінно сприймати науково-популярну, науково-пізнавальну літературу (читати емоційно, образно, з логічними наголосами ); - моральне, естетичне і суспільно-політичне виховання дітей на основі формування образної уяви, відношення до прочитаного; - формування у всіх дітей одночасно з навчанням читання і інтересу до книг, до самостійного читання і вибору книг; - дотримування при читанні режиму зорового навантаження. Як бачимо, навчання свідомого читання стоїть на першому місці й проходить червоною лінією в усіх основних завданнях навчання читанню. Це тому, що „свідомість-вища, притаманна людині форма відображення дійсності, її об'єктивних сталих властивостей, що виконує регулятивну роль відносно поведінки. У психічному аспекті свідомість виступає як процес усвідомлення людиною навколишнього світу і себе, власних процесу пізнання та діяльності. Основою усвідомлення є внутрішня діяльність мислення , спрямована на розуміння усвідомленого, його істотних властивостей та зв'язків; результатом усвідомлення є вміння вербалізувати, тобто словесне відтворювати його сутність." /Український дефектологічний словник. За редакцією академіка В.І. Бондаря. 2001р./ Але перш ніж навчати свідомості читання., треба відпрацювати швидкість читання (хоча ці два аспекти дуже тісно переплітаються). Крім того, робота з слабозорими учнями вимагає правильної організації уроків читання. На кожному уроці 30 хвилин відводиться на читання і роботу над текстом. Однак читання за гігієнічними нормами не повинно перевищувати 10 хвилин безперервного зорового навантаження. Бесіди і розповіді перед читанням і після читання не повинні бути дуже довгими, їх зміст повинен бути тісно пов'язаний з текстом, який опрацьовується на уроці. Щоб максимально наповнити відведенні хвилини уроку на власне читання самими учнями, застосовую диференційований та індивідуальний підхід до навчання читання. На самому початку навчання читання давала учням читати прості знайомі слова або слова, над значенням яких добре попрацювали. Від слів простих (ПГПГ) переходили до складніших для читання (ПГП, ППГ, ПГПП), потім до словосполучень й окремих речень. Після цього переходили до читання невеличких текстів. Учням, які відставали за своїми ровесниками в темпі читання, пропонувала читати тексти задач (без завдання розв'язати їх, а тільки сприймати умову). Вони короткі і змістовні й легко усвідомлюються учнями, тому що тісно пов'язані з життям : „купити-продати", „з'їсти", „ вирізати" і т.д. При цьому я досягала потрійної мети: під час уроку математики учні, що відстають в читанні, впевненіше себе почувають в роботі над задачею, читаючи вже приблизно на рівні сильніших учнів і осмислено тепер працюють над арифметичними діями, що вимагає умова задачі. Як підготовку до читання тексту на уроках читання використовую скоромовку (чи чистомовку) або близьку за змістом до тексту, або з певними важкими словами, які будуть зустрічатися в тексті. І тоді скоромовка не тільки розвиває мовний апарат, а й допомагає привчатися учням до вимови складних поєднань звуків в словах. Також ігровий ефект скоромовки та римування допомагають долати бар'єр перед читанням складних слів й розвивають швидкість читання таких слів. Причиною недостатнього розуміння твору може бути бідність предметних і образних уявлень слабозорих дітей через їх природній дефект. Тому посилену увагу звертаю на розвиток і збагачення предметних і образних уявлень дітей, поповнено словникового запасу учнів. Під час словникової роботи ніколи не спішу сама пояснювати слова. В класі завжди знайдуться діти, які хоч частину слів можуть пояснити самостійно. В деяких випадках нагадую дітям ситуації із життя, щоб вони пригадали де могли зустрічати слово, або даю завдання пояснити слово за словником. Таким чином вчу дітей і даю можливість переконатися, що значення деяких слів вони й самі можуть знати або знайти. Для розвитку образних уявлень після ознайомлення з словами, а також з метою перевірки засвоєння нових слів даю завдання: - Які слова можна намалювати? Як би ви зобразили в малюнку дане слово? (іде зв'язок з українською мовою: іменники - це назви предметів і їх можна намалювати, таке тлумачення дає змогу легше виділяти іменники з — поміж інших слів). Під час словникової роботи для розширення поля зору застосовую картки з пірамідками. Для них використовую слова, над значенням яких щойно попрацювали. Крім цього даю дітям картки зорового диктанту зі словами чи словосполученнями: показую 1-2 сек. 4-5 слів підряд, а потім перевіряю, хто що запам'ятав: побачені й прочитані слова діти запам'ятовують. Знову ж таки до карток добираю слова, які будуть зустрічатися в тексті, або уже опрацьовані були під час словникової роботи. Тобто використовую метод багаторазового читання. Багаторазовість читання застосовую не тільки під час словникової роботи, а й в опрацюванні тексту. В 3-х, 4-х класах первинне сприймання тексту все частіше залишаю за учнями. Перевіряючи усвідомлення прочитаного за виразністю й логічним наголосом, які діти намагаються відтворити після самостійного опрацювання тексту, бачу результат роботи над виразністю у попередніх класах. Це і первинне читання вчителем, як зразок для наслідування, і детальний аналіз помилок учнів під час читання творів й декламування віршів, і інсценування та різні види переказів творів. Хоча й на даному етапі теж застосовую читання твору вчителем, але не для кращого усвідомлення учнями, а щоб показати приклад виразного читання й виправити помилки. І знову ж таки залишаю і тут самостійність у виборі читання учнями за допомогою завдань: як треба прочитати вислів чи репліку героя? Чому саме так? Часто вибір тону й сили голосу до репліки підказує характер героя. Для цього детально аналізуємо в класі поведінку та вчинки героїв, ситуації в яких вони опинилися. Щоб діти легше сприймали науково-популярну літературу, статті у підручнику природознавства (тепер „ Я і Україна") вчила читати й аналізувати частинами. Використовувала завдання: прочитати і поставити до певної частини тексту запитання; прочитати текст самостійно, „підкреслити" незрозумілі слова; довести текстом: „Рослини називають зеленими друзями людей", „Рослини прикрашають наше життя". Такі завдання дають можливість краще усвідомлювати науково-популярні статті й тексти й без труднощів переходити від роботи над художнім до роботи над науково-популярним текстом. Самостійне виконання дослідів, доведень підтверджує розуміння учнями прочитаного. Щоб формувати моральне, естетичне і суспільно-політичне виховання дітей, обираю такі види роботи над текстом: читання частини тексту, що найбільше сподобалось; читання уривка, що викликає сум, радість, співчуття; читання опису; читання характеристики героїв; читання образних слів та виразів; знаходження в тексті епітетів, порівняння, пояснення їх ролі у творі. Під час аналізу прочитаного, обговорення вчинків, характерів героїв даю можливість висловити різні думки: хто підтримує й хто не підтримує поведінку героя з різних сторін, учні краще усвідомлюють його характер, показуючи своє відношення до героя, складають для себе норми поведінки в суспільстві, тому що через обговорення, полеміку діти емоційно відчувають що засуджується й що схвалюється їхніми ж однокласниками. Мої учні користуються послугами шкільної та міських бібліотек, ведуть щоденники позакласного читання. В них занотовують назву книги, автора, що сподобалося (цікаві репліки, цитати, порівняння), нові слова (учні самостійно шукають до них пояснення або запитують роз'яснення у дорослих), виконують ілюстрації. Із нотаток видно, що в учні є чуття мови, слова, розвинений інтерес до читання книг. Деякі учні цікавляться вже й науково-популярною літературою.