Якщо притримуватись деяких запобіжних заходів ефірні масла можна безпечно та ефективно використовувати при лікуванні дітей. Взагалі діти дуже добре реагують на ароматерапію і усі натуральні методи лікування, почасти тому, що нічого завчасно не очікують від них й не мають по відношенню до них ніяких упереджень, а почасти тому, що їхні молоді організми дуже швидко оправляються від хвороб. Механізми саморегуляції у дітей іще не підірвані роками сидіння на шкідливих дієтах, стресом, нездоровим способом життя, забрудненням довкілля і т.д. За правильного лікування дитячий організм здатен швидко виводити токсичні речовини, тому, що він не забруднений шлаками, що накопичувались там багато років.
Усі прості методи самодопомоги, що пропонує ароматерапія, - ванни, інгаляції, компреси, а також аерозолі з ефірними маслами – дають досить добрий ефект при лікуванні дитячих хвороб. Й немовлята, й старші діти дуже добре реагують на звичайний масаж. Мамі не потрібно спеціально вчитись масажу, щоб м’якими прогладжуваннями заспокоїти біль у дитини, хоча є гарні книги, де вчать, як це робити.
Правильне використання ефірних масел в домашніх умовах у вигляді ванн, масажу, аромаламп – це дуже ефективна форма профілактики простудних та інфекційних захворювань. Це є дуже актуальним для дітей, які відвідують дитячі заклади, через недосконалу імунну систему вони часто підхоплюють різні віруси, а ефірні масла, трави – це є ті натуральні засоби для підвищення імунітету, дезінфекції оточуючого повітря, ран, які не створюють ніяких неприродніх процесів в організмі людини.
Ефірні масла дійсно лікують початкові стадії хвороб, а якщо їх застосовувати одночасно при лікуванні сильними препаратами, то посилюють їх ефект. Головне не перестаратися. Використання ефірних масел для дітей має певні правила:
• Ніколи не використовувати чисте ефірне масло (виключення – масло лаванди, декілька крапель якого можна нанести на незначні опіки, поранення)
• Завжди розчиняти масло при додаванні у ванну для дитини(розчинити можна в меді або солі)
• Масажне масло для дитини повинно бути меншої концентрації (дози дивитись нижче)
• При проведенні інгаляції не залишати дитину без нагляду
• Тривалість сеансу інгаляції не повинна перевищувати декількох секунд
• Ефірні масла ніколи не повинні потрапляти до роту дитини
• Не користуватись токсичними маслами (їх перелік в наступній статті)
• Ніколи не намагайтеся лікувати серйозні хвороби самостійно, без кваліфікованого лікаря. Ефірні масла в таких випадках можуть бути лише допоміжними засобами.
• Викликати лікаря, якщо при легких захворюваннях покращення не настає протягом доби:
Перелік використання ефірних масел по віку, дозування:
• від 2-х тижнів до 2-х місяців рекомендують ефірні масла ромашки, укропу, лаванди, троянди. В таких дозуваннях: ванна - 1 крапля, масаж - 2 краплі на 50мл рослинної олії.
• Від 2-х до 6 місяців можна додати ефірні масла , евкаліпту, календули, мандарину лимону, чайне дерево, грейпфрута, анісу. Ванна - 2 краплі, масаж - 3 краплі на 50мл рослинної олії.
• від 2-х місяців до 2-х років застосовують також ефірні масла бергамоту, фенхеля, апельсина, пачулі, сандала, іланг-іланга. Ванна - 2 краплі, масаж - 3 краплі на 50мл рослинної олії.
• від 2-х до 5-ти років додаються також лимон, піхта, сосна. Ванна 3 - 4 краплі, масаж - 3 - 5 крапель на 50 мл рослинної олії.
• від 5-ти до 10-ти років можна використовувати ефірні масла герані, розмарину протягом доби:

Що таке арт-терапія
Досить потужним чинником для «запуску» рухової діяльності може стати потреба дитини в самовиявленні, самоствердженні, для реалізації якої діти широко використовують творчість. Тому серед сучасних можливостей подальшого удосконалення реабілітаційних технологій належна увага надається арт-терапії.
Арт-терапія – це лікування за допомогою залучення дитини до мистецтв. При цьому дитина навчається спілкуватись з навколишнім світом на рівні екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби. Вона має змогу самостійно висловлювати свої почуття, потреби та мотивацію своєї поведінки, діяльності і спілкування, необхідні для її повноцінного розвитку та пристосування до навколишнього середовища.
Арт-терапія – це лікування за допомогою залучення дитини до мистецтв. При цьому дитина навчається спілкуватись з навколишнім світом на рівні екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби. Вона має змогу самостійно висловлювати свої почуття, потреби та мотивацію своєї поведінки, діяльності і спілкування, необхідні для її повноцінного розвитку та пристосування до навколишнього середовища.
Основна увага при проведенні корекційної арт-терапії приділяється ставленню дитини до своєї діяльності, своїх малюнків, гри на музичних інструментах тощо. Головне завдання педагога спрямоване на розвиток мотивації дитини до діяльності, відбір прийомів арт-терапії для кращого формування мотиваційної сфери у дітей з різними формами органічного ураження нервової системи.
Арт-терапію, як методику корекції, доцільно використовувати в комплексі функціонально-системної медико-соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров’я. Застосування арт-терапії підвищує пізнавальну активність дітей, сприяє сенсорному та руховому розвитку, концентрує увагу. Крім того, арт-терапія дозволяє здійснювати більш ефективний вплив на формування емоційної сфери, спонукає до подальшого розвитку компенсаторних властивостей збережених функціональних систем.
Педагогічна корекція за допомогою арт-терапії у дітей з обмеженими можливостями здоров’я (клініко-синдромологічними формами органічного ураження нервової системи) має свої особливості і визначає доцільність врахування загальних та індивідуальних напрямів і умов роботи, а саме: віку дитини, ступеня зрілості всіх функціональних систем, індивідуальних властивостей її особистості.
Загальні напрями та умови проведення арт-терапії схожі на інші методики педагогічної корекції, які використовуються в реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи. Педагог зобов’язаний:
• усвідомлювати і пам’ятати про труднощі дитини в реалізації можливостей своїх функціональних систем;
• встановити напрями і завдання корекційної роботи з арт-терапії;
• підібрати ті види арт-терапії, які конкретна дитина спроможна виконати і отримати результат;
• дати можливість дитині самостійно вибрати завдання;
• встановити з пацієнтом доброзичливий двобічний контакт;
• регламентувати роботу дитини, що дає змогу підвищити зосередження уваги.
Такі правила проведення корекції і арт-терапії стимулюють пізнавальну активність дитини, організують її поведінку, підвищують самооцінку.
Основи методу
Терапія мистецтвом є посередником при спілкуванні пацієнта і терапевта на символічному рівні. Образи художньої творчості відбивають усі види підсвідомих процесів, включаючи страхи, мрії, конфлікти, спогади.
До основних форм арт-терапії належать:
• групова;
• індивідуальна;
• сімейна.
Терапія мистецтвом в наш час ,коли використовується не тільки в лікарнях і психіатричних клініках, але і в інших умовах — і як самостійна форма терапії, і як додаток до інших видів групової терапії.
Одним із найбільш використовуваних у терапії вправ є створення групових фресок, у якому учасники або малюють усе, що вони хочуть, на загальній картині, або малюють на ній щось, відповідно до обраної всією групою теми. Членів групи заохочують коментувати свої малюнки, у той час як керівник групи підсилює групову взаємодію.
Дуже важливо при терапії враховувати вік пацієнта і його можливості, не обтяжувати його не цікавою для нього роботою, а також враховувати техніку безпеки: людині із порушеною координацією рухів не можна давати в руки гострі предмети, що можна сказати і про малу дитину. Також важливо, щоб на груповій терапії, а особливо якщо це діти, вони відчували рівну кількість уваги. Старших за віком дітей можна зацікавлювати іншими заняттями, наприклад, бісер, кіноклуб, фотографія, читання віршів, створення музики і т. д.
Завдання арт-терапії
• лікування
• зцілення
• психокорекція
• реабілітація
• психопрофілактика
• розвиток
• діагностика
Безпосередні завдання
• вираження почуттів
• розкриття творчого потенціалу
• розвиток навичок включення в колективну діяльність
Види занять
• директивні(чітка установка)
• не директивні( вільний вибір)
Структура арт–терапевтичного заняття
1. початок( підготовка матеріалів, тощо,збирання думок)
2. основна частина( основний процес, виконування осн. завдання)
3. завершення( підбиття підсумків,ділення враженнями)
Позиція терапевта
• директивна( спрямовує)
• не директивна( розвиваюча)
Тривалість занять
За тривалістю арт–терапевтичні заняття бувають:
• короткотерміновими( до 12 занять)
• середньо терміновими (до 1 року)
• довготерміновими (декілька років)
Проте кожне з них не повинне тривати більше 2 годин.
• директивні(чітка установка)
• не директивні( вільний вибір)
Структура арт–терапевтичного заняття
1. початок( підготовка матеріалів, тощо,збирання думок)
2. основна частина( основний процес, виконування осн. завдання)
3. завершення( підбиття підсумків,ділення враженнями)
Позиція терапевта
• директивна( спрямовує)
• не директивна( розвиваюча)
Тривалість занять
За тривалістю арт–терапевтичні заняття бувають:
• короткотерміновими( до 12 занять)
• середньо терміновими (до 1 року)
• довготерміновими (декілька років)
Проте кожне з них не повинне тривати більше 2 годин.