Традиційні педагогічні технології мають свої позитивні сторони, наприклад, чітка організація навчального процесу, систематичний характер навчання, вплив особистості вчителя на учнів у процесі спілкування на уроці. Величезне значення мають також використання наочних посібників, таблиць, технічних засобів навчання.
Традиційні технології апробовані роками і дозволяють вирішувати численні завдання, які були поставлені індустріальним суспільством кінця XIX - середини ХХ століття. У цей історичний період актуальними були завдання інформування, освіти учнів, організації їх репродуктивних дій. Це дозволило за порівняно короткий проміжок часу виховати покоління грамотних людей, що володіють певними знаннями і навичками, необхідними для залучення кожного освіченого індивіда в процес масового виробництва. Індустріальне суспільство потребувало величезної кількості кваліфікованих робітників та інженерів, які володіють сучасними технологіями. Природно, що в цей період освіта вирішувала цілком певні завдання (і вирішувала їх, треба відмітити, дуже успішно).
У даний час суспільство вже змінило свої пріоритети, виникло поняття постіндустріального суспільства (суспільства інформаційного), воно в більшій мірі зацікавлене ​​в тому, щоб його громадяни були здатні самостійно, активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до мінливих умов життя.
Сучасне інформаційне суспільство ставить перед усіма типами навчальних закладів і, насамперед, перед школою завдання підготовки випускників, здатних: орієнтуватися в мінливих життєвих ситуаціях, самостійно здобувати необхідні знання, застосовувати їх на практиці для вирішення різноманітних проблем, що виникають, щоб протягом всього життя мати можливість знайти в ній своє місце; самостійно критично мислити, бачити проблеми і шукати шляхи раціонального їх вирішення, використовуючи сучасні технології; чітко усвідомлювати, де і яким чином отримані ними знання можуть бути застосовані; бути здатними генерувати нові ідеї, творчо мислити; грамотно працювати з інформацією (збирати необхідні для вирішення певної проблеми факти, аналізувати їх, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами вирішення, встановлювати статистичні та логічні закономірності, робити аргументовані висновки, застосовувати отриманий досвід для виявлення і вирішення нових проблем); бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах, уміти працювати спільно в різних областях, в різних ситуаціях, запобігаючи або вміло виходячи з будь-яких конфліктних ситуацій; самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня.
При традиційному підході до освіти досить важко виховати особистість, яка задовольняє цим вимогам.
В умовах, що склалися, природно почали з'являтися різноманітні особистісні орієнтовані технології. 2. Особистісно орієнтоване навчання покликане забезпечити необхідні умови для розвитку індивідуальних здібностей учня

Слід зауважити, що на даний момент застосовуються різні види особистісно орієнтованих технологій, як більш-менш універсальних, так і предметних (технологія раннього та інтенсивного навчання грамоті, система поетапного навчання фізики, технологія навчання математики на основі розв'язування задач і т.п.) або вузькоспеціальних ("школа-парк", агрошкола та інші), або альтернативних (передбачають всебічне виховання, навчання без жорстких програм і підручників, метод проектів і методи занурення, безоцінкову творчу діяльність учнів).
Особистісно орієнтоване навчання передбачає використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що дозволяють розкривати суб'єктний досвід учнів.
При цьому перед учителем постають нові завдання: Створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу. Стимулювання учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь і т.п. Використання в ході уроку дидактичного матеріалу, що дозволяє учневі вибирати найбільш значущі для нього вид і форму навчального змісту. Оцінка діяльності учня не тільки за кінцевим результатом (правильно-неправильно), а й по процесу його досягнення. Заохочення прагнення учня знаходити свій спосіб роботи (вирішення задачі), аналізувати способи роботи інших учнів у ході уроку, вибирати та освоювати найбільш раціональні. Створення педагогічних ситуацій спілкування на уроці, що дозволяють кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження учня.
Серед різноманітних напрямів нових педагогічних технологій, на мій погляд, найбільш адекватними поставленим цілям і найбільш універсальними є навчання у співпраці, метод проектів, ігрові технології і диференційований підхід до навчання.
Ці напрямки належать до так званого гуманістичного підходу в психології і в освіті, головною відмінною рисою якого є особлива увага до індивідуальності людини, її особистості, чітка орієнтація на свідоме розвиток самостійного критичного мислення. Навчання у співпраці

У технологіях, заснованих на колективному способі навчання, навчання здійснюється шляхом спілкування в динамічних або статичних парах, динамічних або варіаційних групах, коли кожен вчить кожного, особлива увага звертається на варіанти організації робочих місць учнів і використовувані при цьому засоби навчання. Переваги такої технології полягають в наступному: розвиваються навички розумової діяльності, включається робота пам'яті; актуалізуються отримані досвід і знання; кожен учень має можливість працювати в індивідуальному темпі; підвищується відповідальність за результат колективної роботи; удосконалюються навички логічного мислення, послідовного викладу. матеріалу. Диференційований підхід до навчання

Принцип диференційованого освітнього процесу як не можна краще сприяє здійсненню особистісного розвитку учнів і підтверджує сутність та цілі загальної середньої освіти.
Основне завдання диференційованої організації навчальної діяльності - розкрити індивідуальність, допомогти їй розвинутися, устоятися, проявитися, знайти вибірковість і стійкість до соціальних впливів. Диференційоване навчання зводиться до виявлення і до максимального розвитку здібностей кожного учня. Істотно, що застосування диференційованого підходу на різних етапах навчального процесу в кінцевому підсумку спрямоване на оволодіння всіма учнями певним програмним мінімумом знань, умінь і навичок.
Диференційована організація навчальної діяльності з одного боку враховує рівень розумового розвитку, психологічні особливості учнів, абстрактно-логічний тип мислення. З іншого боку - до уваги беруться індивідуальні запити особистості, її можливості та інтереси в конкретній освітній галузі.
Диференційований процес навчання - це широке використання різних форм, методів навчання та організації навчальної діяльності на основі результатів психолого-педагогічної діагностики навчальних можливостей, нахилів, здібностей учнів. Ігрові технології

Гра є, мабуть, найстарішим прийомом навчання. З виникненням людського суспільства з'явилася і проблема навчання дітей життєво важливим і соціально значущим прийомам і навичкам. З розвитком цивілізації ігри видозмінюються, змінюються багато предметів і соціальні сюжети ігор.
На відміну від гри взагалі педагогічні ігри мають істотну ознаку - чітко поставлену мету навчання і відповідний їй педагогічний результат, навчально-пізнавальну спрямованість.
Ігрова форма занять створюється за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів.
При плануванні гри дидактична мета перетворюється в ігрову задачу, навчальна діяльність підкоряється правилам гри, навчальний матеріал використовується як засоб для гри, в навчальну діяльність вводиться елемент змагання, який переводить дидактичну задачу в ігрову, а успішне виконання дидактичного завдання зв'язується з ігровим результатом. Метод проектів

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник на самому початку XX століття. Зрозуміло, з часом ідея методу проектів зазнала певну еволюцію. Народившись з ідеї вільного виховання, в даний час метод стає інтегрованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти. Але суть її залишається незмінною - стимулювати інтерес дітей до певних проблем, що передбачає володіння певною сумою знань і передбачає через проектну діяльність вирішення цих проблем, уміння практично застосовувати отримані знання, розвиток критичного мислення.
Це комплексний метод навчання, що дозволяє будувати навчальний процес виходячи з інтересів учнів, дає можливість учневі проявити самостійність у плануванні, організації і контролі своєї навчально-пізнавальної діяльності, результати якої повинні бути "відчутними", тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження. В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних, творчих інтересів учнів, умінь самостійно конструює свої знання, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізку часу. Цей метод органічно поєднується з методом навчання у співробітництві, проблемним і дослідницьким методом навчання.
Таким чином, вищезазначені технології дозволяють домогтися вирішення основного завдання: розвитку пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвитку критичного і творчого мислення. Інформаційні технології як засіб активізації пізнавальної діяльності та творчого потенціалу учнів

Швидкий розвиток обчислювальної техніки та розширення її функціональних можливостей дозволяє широко використовувати комп'ютери на всіх етапах навчального процесу: під час лекцій, практичних і лабораторних занять, при самопідготовці і для контролю та самоконтролю рівня засвоєння навчального матеріалу. Використання комп'ютерних технологій значно розширило можливості лекційного експерименту, дозволяючи моделювати різні процеси і явища, натурна демонстрація яких у лабораторних умовах технічно дуже складна або просто неможлива.
Великі можливості містяться у використанні комп'ютерів при навчанні фізики. Ефективність застосування комп'ютерів у навчальному процесі залежить від багатьох факторів, в тому числі і від рівня самої техніки, і від якості використовуваних навчальних програм, і від методики навчання, що застосовується учителем. Фізика - наука експериментальна, її завжди викладають, супроводжуючи демонстраційним експериментом.
У сучасному кабінеті фізики (як, втім, і в будь-якому іншому кабінеті природничо-наукової спеціалізації) повинні використовуватися не тільки різні установки і прилади для проведення демонстраційних експериментів, але й обчислювальна техніка з мультимедіа проектором або демонстраційним екраном. На жаль, не в кожній школі є така можливість, тим не менш, комп'ютеризація шкіл прискорюється, поповнюється парк комп'ютерів, і, мабуть, найближчим часом оснащення кабінетів персональними комп'ютерами стане цілком реальним.
Що стосується нових інформаційних технологій, в першу чергу, Інтернет-технологій, то тут з'явилися і проблеми, пов'язані з широким застосованням реферативної роботи учнів. Щоб уникнути "скачування" матеріалу з ресурсів Інтернету або використання наявної бази готових рефератів на різних носіях інформації, теми реферату формулюються так, щоб учень, по крайній мірі, використовував різні джерела, вибравши звідти матеріал, що відповідає запропонованій темі. Велику користь може принести використання навчальних програм, ресурсів Інтернету та електронних енциклопедій для розширення кругозору учнів, отримання додаткового матеріалу, що виходить за рамки підручника.
Але Інтернет-технології не настільки важливі для роботи на уроці. Скоріше, вони допомагають як вчителю, так і учням при вивченні будь-якої теми, надаючи великий навчальний або методичний матеріал. Під час уроку комп'ютер доцільно використовувати, як уже зазначалося, для активізації пізнавальної діяльності учнів. Звичайно, якщо кожен з учнів буде мати можливість під час уроку користуватися персональним комп'ютером і, до того ж, мати доступ до ресурсів Всесвітньої мережі, то будуть потрібні і нові прийоми та методи роботи на уроці.
Різноманітний ілюстративний матеріал, мультимедійні та інтерактивні моделі піднімають процес навчання на якісно новий рівень. Не можна скидати з рахунків і психологічний фактор: сучасній дитині набагато цікавіше сприймати інформацію саме в такій формі, ніж за допомогою застарілих схем і таблиць. При використанні комп'ютера на уроці інформація представляється не статично озвученою картинкою, а динамічними відео-і звукорядом, що значно підвищує ефективність засвоєння матеріалу.
Інтерактивні ж елементи навчальних програм дозволяють перейти від пасивного засвоєння до активного, так як учні отримують можливість самостійно моделювати явища і процеси, сприймати інформацію не лінійно, з поверненням, при необхідності, до якого-небудь фрагменту, з повторенням віртуального експерименту з тими ж або іншими початковими параметрами.
В якості однієї з форм навчання, що стимулює учнів до творчої діяльності, можна запропонувати створення одним учнем або групою учнів мультимедійної презентації, яка супроводжує вивчення будь-якої теми курсу.
Тут кожен з учнів має можливість самостійного вибору форми подання матеріалу, компонування і дизайну слайдів. Крім того, він має можливість використовувати всі доступні засоби мультимедіа, для того, щоб зробити матеріал найбільш видовищним.
Безперечно, що в сучасній школі комп'ютер не вирішує всіх проблем, він залишається всього лише багатофункціональним технічним засобом навчання. Не менш важливі й сучасні педагогічні технології та інновації в процесі навчання, які дозволяють не просто "вкласти" в кожного учня якийсь запас знань, але, в першу чергу, створити умови для прояву пізнавальної активності учнів. 3. Використання інформаційних технологій для реалізації цілей педагогічних технологій

Технологія навчання у співробітництві в значній мірі може бути реалізована при груповій роботі з використанням комп'ютера та інших технічних засобів. Навчальні програми та комп'ютерні моделі, віртуальні лабораторні роботи, створення мультимедійних презентацій як не можна краще підходять для спільної роботи пар або груп учнів. При цьому учасники роботи можуть виконувати як однотипні завдання, взаємно контролюючи або замінюючи один одного, так і окремі етапи загальної роботи.
При виконанні завдань в парах або групах не потребує однакового рівня володіння технічними засобами, в процесі спільної роботи відбувається і вдосконалення практичних навичок більш "слабких" в цьому відношенні учнів.
Всі члени робочої групи зацікавлені в загальному результаті, тому неминуче і взаємонавчання не тільки по предмету проекту, а й з питань ефективного використання обчислювальної техніки та відповідних інформаційних технологій.
Навчання у співпраці з використанням інформаційних та комунікаційних технологій не вимагає безпосередньої присутності учасників групи, робота може проводитися дистанційно, з передачею матеріалів і взаємним спілкуванням за допомогою послуг Інтернету. Це також порушує діяльність окремих учасників групи на якісно новий щабель, дозволяючи залучити до спільної діяльності і тих, хто з тих чи інших причин позбавлений можливості безпосередньої участі в роботі групи.
Диференційований підхід до навчання також може бути реалізований з використанням сучасних інформаційних технологій та мультимедійних проектів. Учитель формулює тему проекту з урахуванням індивідуальних інтересів і можливостей дитини, заохочуючи його до творчої праці. В цьому випадку учень має можливість реалізувати свій творчий потенціал, самостійно обираючи форму подання матеріалу, спосіб і послідовність його викладу. У моїй практиці чимало прикладів того, як учень, який показував досить посередні знання, створював самостійно і впевнено представляв на уроці підготовлений матеріал високого рівня, який часто виходить за рамки шкільної програми. Впевнене володіння комп'ютером дозволило такому учневі підвищити свою самооцінку і, до того ж, розширити кругозір і почерпнути нові для себе знання.
Комп'ютерне тестування, як і будь-яке тестування, також дає можливість індивідуалізувати і диференціювати завдання шляхом різнорівневих запитань. До того ж, тести на комп'ютері дозволяють повернутися до невідпрацьованих питань і зробити "роботу над помилками".
Комп'ютерне моделювання експерименту дозволяє кожному учневі виконувати завдання в зручному для нього ритмі, по-своєму змінювати умови експерименту, досліджувати процес незалежно від інших учнів. Це також сприяє виробленню дослідницьких навичок, спонукає до творчого пошуку закономірностей в будь-якому процесі чи явищі.
Навчальні програми надають практично безмежні можливості як вчителю, так і учню, оскільки містять добре організовану інформацію. Велика кількість ілюстрацій, анімацій і відеофрагментів, гіпертекстовий виклад матеріалу, звуковий супровід, можливість перевірки знань у формі тестування, проблемних питань та завдань дають можливість учневі самостійно вибирати не тільки зручний темп і форму сприйняття матеріалу, але і дозволяють розширити кругозір і поглибити свої знання.
Метод проектів повністю реалізується в мультимедійних презентаціях та інших комп'ютерних проектах. Як уже згадувалося вище, подібні проекти можуть бути виконані за допомогою інформаційних технологій (тут, до речі, неоціненну допомогу може надати Інтернет). Швидкий доступ до різноманітної інформації, використання всіх мультимедійних можливостей дозволяють реалізувати найсміливіші і несподівані ідеї. Якщо ж учень володіє не тільки основними засобами роботи з інформацією, але і більш складними програмами, то в цьому випадку можливе створення унікальних проектів.
Великі можливості для використання методу проектів надає і комп'ютерне моделювання. Тут мова вже йде про те, що розробка комп'ютерної моделі того чи іншого процесу або явища вже сама по собі є видом проективної діяльності. Якщо учень володіє прийомами програмування, то в цьому випадку він має можливість глибоко проникнути не тільки в саму суть явища, а й у його математичну модель, яку потім необхідно втілити в зоровий образ. У моїй практиці є приклади розробки таких проектів - моделювання дифузії, руху броунівський частинки, балістичного руху. Один з учнів створив самостійно цикл віртуальних лабораторних робіт по курсу фізики 8 класу.
Робота над проектом спонукає учня не тільки до глибокого вивчення теми курсу, а й до освоєння нових програм і програмних продуктів, використання новітніх інформаційних і комунікаційних технологій. Безсумнівно, що тут вирішуються багато завдань особистісно орієнтованого навчання.
Таким чином, сучасні педагогічні технології в поєднанні з сучасними інформаційними технологіями можуть істотно підвищити ефективність освітнього процесу, вирішити поставлені перед освітньою установою завдання виховання всебічно розвиненої, творчо вільної особистості.
Джерело: Фестиваль педагогических идей "Открытый урок"