Впровадження практичного психолога в освітні установи почалося в 1988 р., коли ставка "психолога" була введена в навчально-виховні установи. Основною метою як дитячого психолога, який працює в дитячому садку, так і в цілому психологічної служби освіти є забезпечення психологічного здоров'я дітей.
Психологічне здоров'я передбачає здоров'я психічне, в основі якого лежить повноцінне психічний розвиток дитини на всіх етапах дитинства. Відповідно до поставленої мети дитячий практичний психолог виконує наступні задачі: реалізує в роботі з дітьми можливості розвитку кожного віку; розвиває індивідуальні особливості дитини, тобто увагу фахівця повинні залучати інтереси, здібності, нахили, почуття, захоплення, відносини дитини і пр. Від психолога потрібно створити сприятливий для розвитку дитини клімат в дитячому саду, а також необхідність надавати своєчасну психологічну допомогу, як дітям, так і їх батькам, вихователям.
Основними видами діяльності дитячого психолога є: психологічне просвітництво психологічна профілактика психологічне консультування психологічна діагностика психологічна корекція.
Під психологічним просвітництвом розуміється залучення дорослих (вихователів, батьків) і дітей до психологічних знань. В суспільстві недостатньо поширені психологічні знання, не завжди виражена психологічна культура, яка передбачає інтерес до іншої людини, повагу до особливостей його особистості, вміння і бажання розібратися в своїх власних відносинах, переживаннях, вчинках.
У педагогічних колективах, як і сім'ях, можливі конфлікти, в основі яких - психологічна глухота дорослих людей, невміння і небажання прислухатися один до одного, зрозуміти, пробачити, поступитися і пр. Тому практичному психологу важливо підвищувати рівень психологічної культури тих людей, які працюють з дітьми.
Основний сенс психологічного освіти полягає в тому, щоб знайомити вихователів, батьків з основними закономірностями й умовами сприятливого психічного розвитку дитини, популяризувати і роз'яснювати результати психологічних досліджень, формувати потребу в психологічних знаннях і бажання використовувати їх в роботі з дитиною або в інтересах розвитку власної особистості, а також досягти розуміння необхідності практичної психології і роботи психолога в дитячому саду і в інших навчально-виховних установах. Психологічне просвітництво може проходити у вигляді лекцій, бесід, семінарів.
Психологічна профілактика - малоразработанний на сьогоднішній день вид діяльності дитячого практичного психолога. Вона спрямована на збереження, зміцнення і розвиток психологічного здоров'я дітей на всіх етапах дошкільного дитинства. На жаль, поки ця сторона діяльності практичного психолога у нас не розвинена. Але від цього її роль не зменшується. Психологічна профілактика передбачає відповідальність за дотримання в дитячому саду (та інших дитячих установах) психологічних умов, необхідних для повноцінного психологічного розвитку і формування особистості дитини на кожному віковому етапі. Також психологічна профілактика передбачає своєчасне виявлення таких особливостей дитини, які можуть привести до певних складнощів, відхилень в інтелектуальному і емоційному розвитку, в його поведінці і відносинах.
Основна складність, з якою може зустрітися психолог - це нерозуміння педагогічним колективом та батьками важливості психологічної профілактики. Подібне нерозуміння можна пояснити тим, що існує багато проблем з окремими дітьми і колективами, які необхідно терміново вирішувати і тому вихователі та батьки можуть не замислюватися про те, що може статися в майбутньому.
Психолог повинен намагатися прогнозувати можливість появи проблем і проводити роботу в напрямку їх попередження. В психопрофилактиці ініціатива цілком виходить від психолога, в цьому проявляється творчість його як фахівця. Психолог розробляє і здійснює розвиваючі програми для дітей різного віку з урахуванням особливостей кожного вікового етапу. Він також виявляє такі психологічні особливості дитини, які можуть надалі зумовити виникнення певних труднощів чи відхилень в його інтелектуальному і особистісному розвитку. Практичний психолог повинен стежити за дотриманням в дитячому саду умов, необхідних для нормального психічного розвитку і формування особистості дітей на кожному віковому етапі, а також попереджати можливі ускладнення в психічному розвитку і становленні особистості дітей в зв'язку з їх переходом на наступну вікову ступінь.
Консультативна робота в дитячому саду має принципову відмінність від тієї, яку здійснює психолог в районних чи інших консультаціях. Специфіка такого консультування полягає в тому, що воно зосереджується на вирішенні професійних проблем. У процесі консультування розглядається тільки те, що має відношення до вирішення головного завдання психологічної служби освіти - максимально сприяти психічному, особистісному розвитку кожної дитини.
Завідувачі дитячими садами, вихователі, батьки й інші люди отримують консультацію остільки, оскільки мають відношення до дитини. Їхні проблеми розглядаються тільки у зв'язку з проблемами дітей, а не самі по собі. Вихователі часто звертаються до психолога з наступними питаннями: причини труднощів у засвоєнні дітьми програм навчання (підготовка до школи), небажання і невміння дітей займатися, емоційні, особистісні порушення, конфліктні відносини з іншими дітьми.
Батьки часто звертаються з проблемами: як готувати дітей до школи, відсутність у дітей виражених інтересів, погана пам'ять, неорганізованість, несамостійність, агресивність, підвищена збудливість або боязкість; іншими словами, мається на увазі все те, що прийнято позначати словами "важка дитина".
В обов'язки дитячого психолога входить також виявлення особливостей психічного розвитку дитини, сформованості певних психологічних новоутворень, відповідності рівня розвитку дитини віковим нормативам. Тому в діяльності практичного психолога значне місце займає діагностика.
Завдання психодіагностики - дати інформацію про індивідуально-психічних особливостей дітей, яка була б корисна для себе самих, а також вихователям, батькам.
Кожен практичний психолог системи освіти має подвійне підпорядкування. За адміністративної лінії він підпорядковується завідувачу дитячим садом, з професійної - психологічному Центру, де працюють фахівці-психологи.
Психологи Центру не тільки контролюють діяльність психолога в дитячому саду, але і надають йому методичну, організаційну допомогу. На ділі, на жаль, іноді цього не відбувається, і психолог фактично виявляється наданим самому собі. У нього - вільний графік роботи, він сам складає свій план роботи, співвідносячи його з планом роботи вихователів.
Робочий день психолога триває 6 годин і може, наприклад, чергуватися через день - робота з 8.00 до 14.00 або з 13.00 до 19.00 годин. Психолог проводить як групові, так і індивідуальні заняття та консультації. Це може бути робота з підготовчою групою дитячого саду, або групою дітей молодших. Як зазначають досвідчені психологи, починаючому фахівцеві не слід відразу братися за всі можливі напрямки роботи, краще починати з проблемних дітей, ситуацій, з проблематики, яка краще освоєна психологом, де він більш компетентний, поступово нарощуючи свій методичний арсенал. У психолога в дитячому саду обов'язково повинен бути свій кабінет, це важлива умова організації психологічної служби.
Успішно працючого дитячого психолога відрізняють такі професійні якості як: прагнення до пізнання себе та інших, широта інтересів і незалежність поглядів, здатність емоційно притягувати до себе людей, підвищене почуття відповідальності за свої слова і дії, усвідомлення меж своєї компетентності.
Робота психолога в дитячому саду вимагає кваліфікації фахівця з вищою психологічною освітою, з спеціалізацією в області психології розвитку, педагогічної психології, клінічної психології.
Джерело: http://www.psy.msu.ru/
Автор: Е.Ю.Обухова, студентка ф-ту психології МГУ, на основі інтерв'ю з психологом дитячого саду Н.А.Орловою
|