 Скоро українським школярам дозволять самим вибирати предмети для вивчення
Обов'язковими будуть тільки 6 (зараз - 16), а з 36 годин на тиждень 18 відведуть на вивчення профільних дисциплін. Крім того, випускникам видаватимуть сертифікат про отриману професію.
Скоро старшокласники зможуть навчатися за зовсім новою системою. Базова освіта буде закінчуватися після 9-го класу. Після цього школярі зможуть самі вибрати частину предметів, які будуть вчити
Такі нововведення прописані в "Концепції профільної школи", яку розробило Міносвіти спільно з вченими. У МОН впевнені, що така система зменшить навантаження на учнів і допоможе їм визначитися з майбутньою професією.
Щоправда, поки розроблена тільки чорнова версія проекту, вона ще буде обговорюватися, і викладуть її як готовий проект 12 серпня, а 27 серпня її повинні затвердити в МОН, повідомив директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Олег Єресько: "Впроваджуватися як обов'язкова нова система буде з 2018-го року, адже треба розробити нові навчальні програми, підготувати вчителів, навчити школи писати навчальні плани, але в якості експерименту школи можуть її вводити і з цього, і з наступного року - коли захочуть".
Обов'язковими для вивчення залишать українську мову та літературу, історію, англійську мову, математику, природознавство і фізкультуру, говорить Єресько: "Ще один предмет, швидше за все, буде обов'язковим на вибір: основи здоров'я, технології, мистецтво і прикладна економіка".
За словами директора департаменту, чітких профільних напрямків не буде: "Це абсолютно новий підхід: учень зможе вибрати ті предмети, які вважає для себе необхідними. Наприклад, йому подобається зарубіжна література та фізика, а визначитися з професією він поки не може - і він буде вивчати і те, і інше"
Найцікавіше - до кінця школи випускник отримає сертифікат про отриману професію.
"Обов'язковою у нас є тільки середня освіта, - каже Єресько. - Закінчивши школу, людина вже буде мати професію - наприклад, секретаря, перекладача, касира, слюсаря, і т.д. І, якщо випускнику не потрібна вища освіта, може відразу йти працювати". Крім того, обіцяють ввести предмет "Професійні проби", щоб школяр міг спробувати себе в обраній професії.
Така профільна підготовка допоможе школярам зі вступом до ВНЗ, каже координатор громадської ініціативи "Студентський захист" Андрій Черних: "Якщо буде цілеспрямована підготовка, школяру буде легше вступити до вузу. Але тоді виникне інша проблема - "абсолютна порожнеча" в іншому напрямку. Потрібен баланс, щоб не був виключно один напрямок".
А ось голова комітету з освіти ВР Лілія Гриневич вважає, що концепцію впроваджувати не можна: "Вони хочуть втиснути зміст профільної школи у два роки, від чого постраждає і фундаментальна загальноосвітня підготовка, і профільні предмети. Концепція у такому вигляді шкідлива, її втілення погіршить якість освіти в старшій школі, призведе до скорочення вчителів і змусить батьків самим оплачувати навчання дітей з профільних предметів".
Вивчають кінематограф і отримують професію
В інших країнах давно існують подібні системи освіти в старшій школі. Найближча до нашої нової концепції, мабуть, освіта США: там учні старших класів самі обирають собі предмети для навчання, але зобов'язані пройти хімію, біологію, фізику, 3 роки математики, 4 роки літератури, 2-4 роки соціальних наук і 1-2 роки фізкультури. Також у школі юні американці можуть вивчати кінематограф, фотографію, журналістику, статистику та інше.
У Німеччині після 9 років навчання учнів ділять на три групи: слабкі йдуть в "головну школу", де вони отримують професію, середні - в "реальну школу" (після її закінчення також можна влаштуватися на роботу або продовжити навчання в 11-му і 12-му класах), а найрозумніші будуть вчитися у гімназіях.
Джерело: Сегодня
|