У спеціальній освіті проблема формування активної особистості з порушенням зорових функцій розглядається в системі складних суспільних відносин (накопичення соціально-культурного досвіду, формування якостей активного громадянина). Часткове або глибоке порушення зору опосередковано впливає на зниження активності, що позначається на розвиткові всіх видів діяльності (ігрової, навчальної, трудової) і призводить до скорочення дії подразників, які необхідні для задоволення перцептивної потреби, розвитку пізнавального інтересу та формування активності суб’єкта пізнання (Л. Вавіна, Н. Костючек, О. Літвак, І. Моргуліс, С. Покутнєва, Є. Синьова, Л. Солнцева та ін.). Порушення зорового аналізатора, який у процесі соціальної перцепції виконує інформаційну функцію, призводить до інтерактивних труднощів у сфері спілкування, що значно ускладнює процес соціальної інтеграції дітей з порушеннями зору в соціум (Г. Григорьєв, Л. Єгоров, В. Єрмаков, П. Залюбовський, В. Кобильченко, О. Літвак, Л. Плаксіна, Л. Солнцева та ін.).
У загальній музичній педагогіці проблема формування основ соціальної активності молодших школярів загальноосвітніх шкіл засобами різних видів мистецтва досліджувалася І. Гадаловою, яка центральним компонентом у розв’язанні цього завдання визначала розвиток творчих здібностей, як стимулятора мистецької діяльності та встановлення творчих соціальних взаємовідносин.
Різні аспекти корекційно-компенсаторного значення музичного мистецтва у навчанні й вихованні дітей з порушеннями зору різних вікових категорій були висвітлені в дослідженнях А. Андрасян, Ю. Картавої, Л. Куненко, Е. Ютріної. Ці науковці акцентують увагу на використанні музичного мистецтва (музично-дидактичної гри, музично-ритмічної, музично-естетичної та фольклорно-етнаграфічної діяльності) як засобу активізації пізнавальної діяльності, розвитку музично-естетичних здібностей та формування адекватного сприймання і розуміння музично-естетичних образів. Водночас, незважаючи на проведені наукові дослідження, проблема формування соціальної активності слабозорих молодших школярів (СМШ) засобами музичного мистецтва у вітчизняній тифлопедагогічній теорії і практиці не вивчалася.
Дослідження багатьох учених у галузі тифлопедагогіки та тифлопсихології (Л. Вавіна, М. Земцова, В. Кобильченко, О. Літвак, І. Моргуліс, С. Покутнєва, Л. Солнцева, Є. Синьова, та ін.) свідчать: незважаючи на те, що порушення зорових функцій негативно впливають на розвиток і формування особистісних якостей дитини, знижуючи або цілковито блокуючи активність у процесі пізнання довкілля, відновлення активності особистості можливе завдяки створенню спеціальних корекційно-компенсаторних умов та залучення її до активної діяльності. Отже, вивчення проблеми формування соціальної активності СМШ засобами музичного мистецтва представляє значний науковий інтерес, оскільки в умовах естетично та емоційно насиченого музично-творчого середовища, під час колективної музично-виконавської діяльності створюються можливості для формування соціальної активності особистості.
|